Україна
Нові закони про банкрутство: що змінилося для бізнесу під час війни
Верховна Рада ухвалила два закони, що регулюють банкрутство в умовах воєнного стану. Зміни стосуються дистанційної роботи, зупинки відсотків на борги, санації після визнання банкрутом та захисту оборонних контрактів.
Верховна Рада України у 2023 році ухвалила два ключові закони, які суттєво змінили процедуру банкрутства під час воєнного стану. Ці зміни спрямовані на адаптацію національного законодавства до викликів війни та гармонізацію з європейськими стандартами. Нові норми вже активно застосовуються на практиці та впливають на права кредиторів та боржників.
Закон № 2911-IX, який набрав чинності у липні 2023 року, встановив тимчасові правила для періоду війни та пів року після її закінчення. Зокрема, кредитори та арбітражні керуючі отримали право працювати дистанційно через відеоконференції. Також суди отримали можливість продовжувати процесуальні строки, якщо фізичне проведення засідань неможливе через бойові дії.
Для захисту бізнесу в умовах агресії введено важливі гарантії. Зупинено нарахування відсотків на реструктуризовані борги, а арбітражним керуючим звільнено від дисциплінарної відповідальності, якщо неможливо виконати обов'язки через війну. Суд також може відмовити у відкритті справи, якщо боржник має чинний контракт із державними замовниками у сфері оборони.
Закон № 2971-IX доповнив Кодекс новими механізмами, що діятимуть постійно. Серед них можливість укладення мирової угоди як підстави для закриття справи на будь-якій стадії. Важливою новелою стала можливість вводити процедуру санації навіть після того, як боржника вже визнали банкрутом, якщо є схвалений план відновлення.
Упроваджено нові правила щодо місцезнаходження боржника та пересилання справ у вищі інстанції. Зміни боржником адреси після подання заяви більше не впливає на територіальну підсудність, що запобігає зловживанням. Матеріали справ тепер направляються до апеляційних та касаційних судів частково, залишаючи копії в суді першої інстанції для подальшого провадження.
Також розширено коло осіб, які можуть нести субсидіарну відповідальність за борги підприємства. До них додали тих, хто вчинив правочини, визнані недійсними судами. Паралельно розпочинається впровадження автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність» для об'єднання баз даних та спрощення контролю за фінансовими показниками боржників.
Читайте також
- ВККС затвердила результати тестування для конкурсу на посади суддів СОАС та СААС
- Виконання рішень суду в Україні залишається критично низьким: коментар голови Верховного Суду
- У Британії 7 тисяч людей судяться з Johnson & Johnson через дитячу присипку з азбестом
- Тейлор Свіфт зареєструвала торгові знаки для захисту свого голосу від штучного інтелекту
- Коли борги стають непосильними: як українцям законно списати заборгованість
Новини цього розділу
Як e-Tender запустив SPOT для термінових бізнес-закупівель
Друга хвиля заморозків на Рівненщині: загроза врожаю та заходи захисту
Кешбек на пальне продовжено до травня 2026 року
Туреччина пропонує 20-річну податкову пільгу для іноземців: що це означає для українців
Нафтогаз затвердив фіксований тариф на газ до 2027 року: скільки платитимуть українці
До 2026 року: чому українцям за кордоном варто терміново оцифрувати трудові книжки
У Кривому Розі розслідують збитки на 3,4 млн грн під час ремонту тепломереж
Народний депутат застеріг від «золотої лихоманки» в реформі НУШ
Освітяни знову на останньому місці: середня зарплата в березні 2026 року
Дніпрометиз-ТАС у першому кварталі 2026 року отримав збиток
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.