Що означає «прискорене постачання» дронів у військо? Чому більшість виробників не проходять випробування? Чи справді FPV можуть літати під РЕБ і скільки «живе» одна технологія на війні?

І головне — чи існують вже автономні дрони з елементами штучного інтелекту? Про це в ефірі Армія FM розповів керівник напрямку БПЛА в оборонному кластері Brave1 Денис Логвиненко. — Міноборони разом із Brave One протестували новий тип FPV-дрона.

Що в ньому принципово нового? — Я скажу так: це новий тип дрона, і він уже працює. А детально про нього, думаю, можна буде говорити приблизно за три місяці.

— Тобто результати його застосування ми скоро побачимо? — Так. Про це можна буде дізнатися з новин і навіть побачити певні характерні ознаки на відео.

Але зараз без деталей. — Тоді про інше: як саме ви плануєте прискорити постачання БпЛА у військо? — Зараз змінюється сам підхід.

Основний акцент — на статистику ефективності. Найбільше закуповуватимуть ті засоби, які вже добре показали себе в бойових умовах. Але при цьому залишається «вікно можливостей» для нових рішень — навіть тих, які ще не пройшли повний цикл випробувань.

Це дозволить швидше впроваджувати інновації. Паралельно підрозділи самі активно закуповують дрони через програму «Армія дронів Бонус». Вона працює просто: за результативність підрозділ отримує бали, які можна конвертувати в необхідні засоби.

— Під час тестів нові FPV нібито долали до 25 км і працювали під РЕБ. Це правда? — Якщо коротко — так.

Але без деталей. Ці дрони частково стійкі до РЕБ. Водночас не існує «абсолютно захищених» рішень.

Завжди є протистояння: з’являється нова технологія — з’являється і контрзасіб. У середньому будь-яке ефективне рішення «живе» приблизно 3–6 місяців. Потім противник адаптується.

— Тобто цикл дуже короткий? — Так. Якщо ти створив ефективний дрон, у тебе є дві задачі: перша — швидко масштабувати виробництво, друга — вже паралельно розробляти наступне рішення.

Зупинятись не можна. Війна змінюється буквально щоквартально. — А як у цьому протистоянні виглядає росія?

— У нас різні підходи. У них — централізований і уніфікований. У нас — відкритий ринок і велика кількість рішень.

Їхня ключова перевага — швидке масштабування. Вони дуже швидко нарощують масу. Але загалом результати плюс-мінус паритетні.

— Наскільки сучасні дрони відповідають реальним потребам фронту? — Є проблема логістики. Іноді дрони, закуплені пів року тому, просто стають неактуальними, поки доїдуть до підрозділу.

Також була проблема якості — через це військові змушені створювати власні майстерні й доопрацьовувати техніку. Зараз ситуація покращується: ми рухаємось до концепції «дрон з коробки», який не потрібно переробляти. — Для чого ви особисто їздите ближче до фронту?

— Головне — розуміти реальну ситуацію і отримувати прямий фідбек від військових. Бо на рівні звітів інформація часто викривлюється. А коротке плече зворотного зв’язку дозволяє швидше змінювати рішення.

— Який відсоток виробників проходить випробування? — Приблизно 20%. Тобто близько 80% — не проходять.

Навіть попри те, що полігон значно «м’якший», ніж реальні бойові умови. — Яку роль зараз відіграє штучний інтелект у дронах? — Це перегріта тема.

Потенціал величезний, але багато хто говорить, що «воно працює», хоча насправді не виконує задачі. Потрібна статистика: порівняння ефективності з ШІ і без нього. Без цього — це більше маркетинг.

— Чи можливі вже автономні дрони, які самі знаходять і вражають ціль? — Промовчу. Про такі речі краще дізнаватися з новин, коли це вже дає результат.

— А в перспективі — повністю автономна війна? — Це занадто далека перспектива. Треба рухатися поетапно.

Зараз базове завдання — навіть не автономність, а, наприклад, ефективне групове керування дронами. — Розкажіть про приклад успішної взаємодії з військовими — Є показовий кейс з оптоволоконними дронами. Ми підгледіли рішення в 128-й бригаді, адаптували його разом із військовими, виробниками і Міноборони — і фактично створили новий стандарт.

Тепер замість кількох наземних станцій можна використовувати одну універсальну з компактними доповненнями. Це сильно спрощує логістику і роботу на позиціях. — Як знаходите такі рішення?

— Часто — через особисті контакти. Хтось когось рекомендує, знайомить, і далі це працює як «сарафанне радіо». Головне — приносити користь.

Якщо ти не даєш цінності підрозділу, не варто забирати його час. — Що найважливіше у цій роботі зараз? — Постійний контакт із тими, хто реально використовує ці рішення на фронті. Бо саме вони перетворюють «працює» на «виконує задачу».