Україна
Новий Цивільний кодекс: експерти попереджають про ризики легалізації вкрадених земель та пам'яток
Верховна Рада у «турборежимі» розглядає проєкт нового Цивільного кодексу №15150. Експерти та судді застерігають, що зміни можуть призвести до безповоротної втрати державної власності, легалізації дерибану лісів, узбережжя та історичних об'єктів через маніпуляції з реєстрами та строками давності.
Верховна Рада у «турборежимі» розглядає нову версію Цивільного кодексу, яка може кардинально змінити правила гри щодо права власності в Україні. Проєкт №15150, зареєстрований спікером Русланом Стефанчуком, передбачає зміни, які експерти називають ризикованими для національних інтересів. Головна загроза полягає у можливості легалізації вкрадених земель, лісів та культурних пам'яток через штучні маніпуляції з державними реєстрами та строками позовної давності.
Ключовою проблемою є зміна логіки захисту права власності. Новий проєкт запроваджує презумпцію знання відомостей реєстру, що фактично змінює момент початку перебігу позовної давності. Згідно з цими нормами, якщо держава чи громада не виявить незаконну реєстрацію майна протягом трьох років з моменту внесення запису, вона втратить право на його повернення назавжди. Це створює механізм відкладеної безкарності для тих, хто незаконно відчужує державні активи.
Особливу тривогу викликає статус публічних речей, таких як береги Чорного моря, ліси та об'єкти культурної спадщини, наприклад, Софія Київська чи Кловський палац. У проєкті відсутні чіткі критерії визначення таких об'єктів, а вимога їх обов'язкового внесення до реєстру може призвести до того, що тисячі пам'яток, які де-юре існують, але не зафіксовані в кадастрі, стануть доступними для приватного володіння. Станом на зараз у кадастрі зафіксовано лише 5 тисяч пам'яток археології з понад 65 тисяч, існуючих в Україні.
Судова практика Верховного суду, яка останнім часом спрямована на повернення незаконно відчуженого майна, може бути нівельована новими нормами. Законодавці пропонують зробити реєстрацію прав «фактично неспростовною», змусивши суддів орієнтуватися виключно на дані реєстру, а не на фактичні обставини справи. Це дозволить «добросовісним набувачам» легалізувати володіння землями водного фонду чи заповідниками, навіть якщо вони фізично не можуть бути приватною власністю.
Голова Держгеокадастру Дмитро Макаренко та інші фахівці попереджають про можливі колізії та конфлікти норм, які виникнуть у разі ухвалення такої редакції. Реєстр, який мав би бути інструментом обліку, перетворюється на інструмент легалізації незаконних дій. Якщо Верховна Рада підтримає цей проєкт, повернути вкрадені ліси, узбережжя та пам'ятки через суд стане юридично майже неможливим, оскільки закон фактично зробить крадіжку законною.
Читайте також
- Новий Цивільний кодекс: Верховна Рада ухвалила проєкт за основу. Що зміниться в українському праві
- Верховна Рада ухвалила новий Цивільний кодекс у першому читанні: що змінилося і що критикували
- ГНЕУ заборонило референдум щодо нового Цивільного кодексу: чому це неможливо під час війни
- Нова кримінальна справа проти Коломойського: шахрайство з банківськими коштами на мільйони
- Новий Цивільний кодекс: що зміниться для українців після першого читання
Новини цього розділу
Зеленський: Росія втратила $7 млрд через удари по нафтовій індустрії
Цимбалюк засудив бюрократію для родин загиблих: «Батьківщина» не підтримає законопроєкт №11520
Україна покращила позицію у світовому рейтингу свободи преси: нові дані RSF
Ірина Коцюбівська займе посаду заступниці начальника Вінницької ОВА
Пентагон не очікував заклину Трампа вивести війська з Німеччини
Пентагон не очікував заяв Трампа про скорочення військ у Німеччині
Зеленський про перемир'я на 9 травня: чому Київ не вірить у короткі паузи
Сім років Зеленського: що виконано, а що поховала війна
Железняк оприлюднив нові «плівки Міндіча»: вплив бізнесмена на уряд та дипломати
Чому реформа прокуратури в Україні буксує вже десять років
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.