Проєкт нового Цивільного кодексу №15150 у поточній редакції може суттєво вдарити по прозорості та доступу до публічної інформації в Україні. Експерти компанії YouControl попереджають, що документ містить норми, які дозволять «приховувати» корупціонерів та обмежать перевірку бізнесу. Це може призвести до того, що Україна відкинеся на 10 років назад у сфері протидії корупції.

Ключове застереження стосується статті 328, яка вводить так зване «право на забуття». Згідно з проєктом, людина зможе вимагати видалення інформації про себе з пошукових систем і баз даних не лише у випадку недостовірності, а й тоді, коли вона «втратила суспільний інтерес». Таке розмиття критеріїв створює ідеальний інструмент для зловживань та масового «очищення» репутації.

Фото до матеріалу: Новий Цивільний кодекс може приховати корупціонерів: експерти попереджають про ризики «права на забуття»

У європейському GDPR право на забуття чітко збалансоване свободою слова та виконанням юридичних обов'язків. В українському ж варіанті відсутні такі гарантії, що може дозволити корупціонерам та злочинцям легально стерти сліди своїх діянь з інтернету та державних реєстрів.

Окрему критику викликають положення про «цифровий образ» юридичних осіб та право на цифрову приватність. На думку аналітиків, ці норми можуть обмежити доступ до відкритих даних із судових рішень і санкційних списків, що ускладнить роботу журналістів та громадських активістів.

Фото до матеріалу: Новий Цивільний кодекс може приховати корупціонерів: експерти попереджають про ризики «права на забуття»

Бізнес за своєю природою не може мати приватності у розумінні прав людини. Діяльність компаній має бути абсолютно прозорою для забезпечення безпеки господарського обороту. Вимога отримувати згоду компанії на обробку її цифрового профілю може стати легальним щитом для рейдерів, фіктивних медіа та фіктивних фірм.

Ще один ризик пов'язаний із запровадженням «права на інформаційний спокій». Хоча ідея виникла як спосіб захистити працівників від робочих повідомлень у вихідні, її ширше застосування може мати зовсім інші наслідки. Це відкриває «ящик Пандори» для так званих SLAPP-позовів, коли ризикові контрагенти зможуть вимагати від журналістів-розслідувачів припинити публікацію розслідувань.

Нагадаємо, Верховна рада підтримала законопроєкт про новий Цивільний кодекс у першому читанні. Ініціатива покликана адаптувати законодавство до стандартів ЄС та стимулювати економіку, але правозахисники стверджують, що без доопрацювання документ може зруйнувати принцип відкритості державних реєстрів.