Новий закон про корпоративне управління, який набрав чинності на початку 2023 року, став поворотним моментом для українського бізнесу. Він надав компаніям право обирати між двома ефективними моделями управління — однорівневою та дворівневою, що суттєво підвищує гнучкість корпоративної структури. Експертка з корпоративного управління Олена Нусінова пояснює, що ця зміна дозволяє адаптувати управління під специфіку кожного бізнесу, від великих холдингів до малих стартапів.

У дворівневій моделі функції наглядової ради та виконавчого органу розділені, що ідеально підходить для великих компаній зі складними структурами. Наглядова рада фокусується на стратегії та ризиках, тоді як виконавчий орган керує повсякденною діяльністю. Такий підхід допомагає оптимізувати процеси та забезпечити більшу залученість незалежних директорів у прийняття ключових рішень.

Малий та середній бізнес, навпаки, часто обирає однорівневу модель, де всі функції об'єднані в правлінні. Це дозволяє зменшити бюрократію та пришвидшити реакцію на зміни ринку. Наприклад, одеська IT-компанія «Web Innovations» вже перейшла на цю модель, що дало їм змогу швидше впроваджувати нові технології та залучати інвестиції завдяки підвищеній прозорості.

Головним викликом для бізнесу стала необхідність перегляду внутрішніх політик та процедур відповідно до нових вимог. Компаніям доводиться інвестувати в освіту членів правлінь, особливо в контексті зростання відповідальності та фідуціарних обов'язків. Без належної підготовки перехід на нову модель може стати джерелом конфліктів та помилок у управлінні.

Посилення ролі незалежних директорів є ще одним ключовим аспектом реформи. Вони відіграють критичну роль у запобіганні конфліктам інтересів та балансуванні між інтересами акціонерів та менеджменту. У компанії «Нова Енергія» саме незалежні директори допомогли розробити стратегію сталого розвитку, що значно покращило конкурентоспроможність бізнесу на міжнародних ринках.

Впровадження нових норм корпоративного управління є необхідним кроком для розвитку українського бізнесу як на вітчизняному, так і на глобальному рівні. Державні та приватні компанії незалежно від розміру повинні адаптуватися до змін, щоб забезпечити прозорість, ефективність та довіру інвесторів. Лише так можна гарантувати стабільний ріст та успішне виходу на нові ринки.