Російські соціологи пʼять тижнів поспіль заявляють про різке падіння популярності президента Путіна, називаючи це найгіршими результатами за останнє десятиліття. Однак експерти зазначають, що навіть офіційні цифри у 68% залишаються дуже високими, а реальний рейтинг може бути нижчим лише на кілька відсотків. Це свідчить про те, що паніки щодо катастрофи в політичному житті країни не має під собою фактичної підвалини.

Натомість навʼязливість таких звітів викликає припущення про внутрішньополітичні розбіжності в Кремлі. Аналітики вважають, що за масовою публікацією негативних даних стоїть боротьба за зменшення повноважень премʼєр-міністра Миколи Кірієнка, який несе пряму відповідальність за внутрішню політику. Погіршення добробуту населення та відсутність прогресу у військових питаннях стали основними тригерами для цього напруження.

Ключовим моментом стало обмеження доступу до месенджера Telegram, яке спровокувало масову реакцію громадян. У відповідь влада тимчасово пригальмувала закриття платформи, але внутрішньополітичний блок вирішив використати ситуацію для маневрів. Інстаграм-блогер Боня Пєскова, яка виступила з 18-хвилинним зверненням, стала несподіваним центром уваги, а її слова про те, що «Путін чує кожного», були сприйняті як спроба розіграти політичну супергру.

На тлі цього конфлікту проти блогерки було запущено серію заходів, включаючи публічні виступи лідера КПРФ Геннадія Зюганова. Політик закликав слухати простий народ, а не «всяких Бонь», погрожуючи повторенням подій 1917 року. Паралельно в країні розпочалася активна кадрова перестановка, коли експерти переносили повноваження між Володимиром Володіним та Матвієм Матвієнком, а також відправляли у відставку міністра економіки.

Спостерігачі стверджують, що всі ці події є спробою медійно протиснути інтереси різних груп напередодні можливих кадрових змін після думських виборів. Хоча процес виглядає як революційний, насправді це лише кулуарна гра, яка несподівано вилізла у публічний простір через помилку влади з відношенням до блогерки. Заяви опонентів Путіна не є виступами проти самого президента, а є апеляцією до нього з проханням змінити кадрові призначення.

Швидкість розвитку подій може здатися непередбачуваною, проте ймовірність того, що ситуація вийде з-під контролю, залишається наднизькою. Навіть невеликі помилки, як у випадку з Бонею, раніше не очікувалися, але влада встигла знайти рішення. Зараз процес залишається в рамках внутрішньополітичних маневрів, які не мають прямого відношення до військових дій чи загальнодержавної безпеки.