Остаточного рішення щодо точного місця розташування Пантеону видатних українців ще не прийнято, проте Київ та простір навколо Дніпра розглядаються як ключові орієнтири. Про це у телеефірі заявив голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров, наголосивши на логістичній та символічній важливості столиці як сакрального центру країни.

За словами чиновника, вибір місця зумовлений не лише статусом Києва як столиці, а й його роллю як центру християнства та важливого осередку держави. Дніпро ж розглядається як об'єднавчий елемент, що символізує єдність української історії від часів Русі до сьогодення. Серед інших варіантів обговорюється Аскольдова могила, але це питання потребує додаткового опрацювання та консультацій.

Проект перебуває на етапі концептуального формування, де триває робота над критеріями відбору постатей та юридичними механізмами. Алфьоров наголосив, що Пантеон не є кладовищем у традиційному розумінні, а скоріше простором історичної пам'яті та національної ідентифікації для найкращих представників нації.

Для уникнення передчасних оцінок передбачено часовий запобіжник: людина має померти за 25–40 років до можливого перепоховання. Також ключовим критерієм є внесок у збереження української державності. Якщо навколо могил вже сформувалися меморіальні місця, їх перепоховання не планується.

Окремим напрямом роботи є повернення в Україну останків діячів, похованих за кордоном, зокрема Симона Петлюри та Павла Скоропадського. Це складні процеси, що вимагають міжнародних погоджень та тривалої роботи. Президент Володимир Зеленський вже доручив розпочати роботу зі створення Пантеону як частини стратегії політики пам'яті.