Остаточного рішення щодо місця розташування Пантеону видатних українців поки немає, проте Київ та територія поблизу Дніпра розглядаються як пріоритетні варіанти. Про це у телеефірі заявив голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров, наголосивши на логістичній та символічній доцільності столиці.

За словами очільника інституту, Київ є не лише адміністративним центром, а й сакральним осередком християнства, що робить його ідеальним місцем для прийому іноземних гостей та проведення урочистих церемоній. Серед ключових орієнтирів названо простір, пов'язаний із річкою Дніпро, яку розглядають як об'єднавчий елемент від часів Русі до сучасної держави.

Фото до матеріалу: Пантеон видатних українців: Київ та Дніпро як головні варіанти

Серед робочих варіантів також фігурує Аскольдова могила, проте це питання потребує додаткового опрацювання та консультацій. Проєкт перебуває на етапі концептуального формування, де триває робота над критеріями відбору постатей, юридичними механізмами та питаннями логістики майбутньої архітектури.

Важливо розуміти, що Пантеон не є кладовищем у традиційному розумінні, а скоріше простором історичної пам'яті та національної ідентифікації. Для включення до списку видатних діячів має минути певний період після їхньої смерті — орієнтовно 25–40 років, щоб уникнути передчасних оцінок та змін у ставленні до постатей з часом.

Окремим критерієм є внесок у збереження української державності, а також історичний період від часів Русі до сьогодення. Якщо навколо могил вже сформувалися меморіальні місця чи культові споруди, перепоховання не передбачається. Окремим напрямом є повернення останків діячів, похованих за кордоном, зокрема Симона Петлюри та Павла Скоропадського, що вимагатиме складних міжнародних погоджень.