Українська посівна кампанія 2026 року фіксує найбільше відставання за останні роки: холодна квітнева погода змусила фермерів перенести польові роботи на травень, де тепер кожен день на рахунок. Станом на 4 травня кукурудзу та соняшник встигли засіяти лише на 30% від запланованих площ, що значно гірше за показники 2024–2025 років, коли на цей час виконувалися 72–73% робіт.

Найскладніша ситуація склалася з соєю, яку засіяли всього на 18% проти звичних 58%. Затяжна холодна весна з надлишком вологи після снігового зими стала головною причиною затримки. Різке потепління в травні змінило картину, але одночасно створило нову загрозу: ґрунт стрімко втрачає вологу, звужуючи вікно для оптимальної сівби.

За оцінками експертів, найбільший ризик навис над кукурудзою, яка потребує найдовшого вегетаційного періоду. Якщо посівна затягнеться ще на 2–3 тижні, аграріям доведеться переходити на скоростиглі гібриди або свідомо закладати нижчу врожайність. Полтавщина лідирує з близько 300 тисячами гектарів, тоді як південні області намагаються надолужити втрачений час.

Темпи сівби гальмує не лише погода, а й різке подорожчання ресурсів. Ціни на дизельне паливо у травні сягнули 88–90 гривень за літр, а азотні добрива подорожчали на 34–35%. Загальні витрати середнього агропідприємства зросли на 17–18%, що змусило частину фермерів, зокрема на Сумщині, скоротити площі під кукурудзою на 9% на користь ярих зернових.

Агрономи рекомендують терміново переходити на скоростиглі гібриди кукурудзи з ФАО 200–270, щоб вкластися у строки до 15–20 травня. Соняшник менш чутливий до затримки, але його сівба після 20 травня також несе ризики. Для всіх культур критичним є використання кешбеку 15% на дизельне паливо, який діє до кінця травня і може суттєво зменшити витрати.

Цукрові буряки залишаються єдиною культурою, яка близька до завершення сівби — виконано вже понад 90% плану. Загалом під зернові та зернобобові засіяно 2,6 млн гектарів, або 43% від прогнозу, що вимагає від аграріїв вмілого управління ризиками в умовах стислих термінів.