Науковці з Північно-Західного університету (Northwestern University) досягли важливого прориву, створивши штучні нейрони, які можуть безпосередньо взаємодіяти з живими клітинами мозку. Ця розробка здатна кардинально змінити підходи до створення медичних імплантів та зробити штучний інтелект значно енергоефективнішим.

У лабораторних експериментах на зрізах мозку мишей нові пристрої успішно стимулювали реальні нейрони, викликаючи чітку вимірювану реакцію. Це свідчить про досягнення нового рівня сумісності між електронікою та біологічними нейронними мережами, що є критично важливим для розвитку нейроінтерфейсів.

Технологія відкриває перспективи для створення нейропротезів, здатних відновлювати слух, зір або рухові функції. Окрім медицини, дослідження має величезне значення для обчислювальної техніки. Мозок є найефективнішою обчислювальною системою, і відтворення принципів його роботи дозволить створювати обладнання, що виконує складні задачі з набагато меншим споживанням енергії.

На відміну від традиційних кремнієвих чипів, нові штучні нейрони створені з гнучких матеріалів на основі дисульфіду молібдену та графену. Вони здатні генерувати електричні імпульси, ідентичні природним, від одиночних сигналів до складних «сплесків» активності, чого не вдавалося досягти в попередніх спробах.

Керівник дослідження Марк Херсам зазначив, що сучасний штучний інтелект потребує дедалі більше даних, що призводить до різкого зростання енергоспоживання. Новий підхід до створення нейроноподібних систем може суттєво знизити витрати електроенергії та зробити розвиток AI більш сталим, особливо на тлі стрімкого зростання потужностей дата-центрів.

Дослідження, опубліковане 15 квітня в журналі Nature Nanotechnology, демонструє, що виробництво таких пристроїв є дешевим і менш ресурсомістким. Це відкриває шлях до масштабування технологій, які зможуть працювати в майбутньому без обмежень, пов'язаних з енергетичними затратами та охолодженням систем.