Україна
Реформа виконавчого провадження: як цифровізація змінить стягнення боргів в Україні
З 21 квітня 2026 року в Україні набув чинності масштабний закон про цифровізацію виконавчого провадження, який автоматизує пошук активів та стягнення боргів, мінімізуючи роль виконавця.
З 21 квітня 2026 року в Україні набув чинності Закон № 4833-IX, який кардинально змінює систему примусового виконання судових рішень. Ця реформа переводить виконавче провадження з ручного режиму в автоматизований цифровий формат, де основні процеси ідентифікації боржників та арешту активів здійснюються без участі людини.
Ключовою зміною стало формування повного цифрового профілю боржника. Тепер виконавчі документи містять не лише базові дані, а й унікальні номери з демографічного реєстру, контакти, реквізити банківських рахунків та електронних гаманців. Це дозволяє системі миттєво знаходити активи та співвідносити їх із особою, усуваючи можливості для приховування майна.
Автоматизація торкнулася й процесу взаємодії з банками та платіжними системами. Тепер арешт коштів, їх списання та розблокування рахунків після погашення боргу відбуваються в режимі реального часу. Вперше на законодавчому рівні чітко врегульовано механізм стягнення з електронних грошей, зобов'язуючи платіжні установи обмінювати їх на фіатні кошти для перерахування стягувачу.
Для контролю за боржниками створено потужний інструмент у вигляді Єдиного реєстру боржників. Банки, нотаріуси та інші фінансові установи зобов'язані перевіряти клієнтів у цьому реєстрі перед проведенням операцій. Якщо особа виявлена в реєстрі, їй може бути відмовлено у вчиненні дій, заборонено відчуження майна, а виконавець отримає повідомлення про спробу уникнути виконання рішення.
Закон також встановив чітку черговість стягнення: спочатку арештовуються кошти на рахунках, готівка та електронні гроші, і лише за їх відсутності звертається увага на нерухомість чи транспорт. Водночас захищено єдине житло боржника, якщо сума боргу не перевищує 50 мінімальних заробітних плат, за винятком випадків стягнення аліментів або збитків від кримінальних злочинів.
Ця реформа створює нову модель виконання судових рішень, де ключовим фактором стає швидкість та прозорість процесу. Для стягувачів це означає реальні шанси на повернення коштів, а для боржників — значне звуження можливостей для затягування виконання або приховування активів.
Читайте також
- АМКУ оштрафував компанії на 15 млн грн за змову на тендері «Сенс Банку»
- Підкуп іноземного чиновника стане злочином в Україні: що змінюють два президентські законопроєкти
- Новий Цивільний кодекс: Верховна Рада ухвалила проєкт за основу. Що зміниться в українському праві
- Регулювання криптовалют в Україні: науковці про ризики, санкції та майбутнє цифрової економіки
- Як стягнути витрати на адвоката в суді: правила та практика Верховного Суду
Новини цього розділу
Як e-Tender запустив SPOT для термінових бізнес-закупівель
Друга хвиля заморозків на Рівненщині: загроза врожаю та заходи захисту
Кешбек на пальне продовжено до травня 2026 року
Туреччина пропонує 20-річну податкову пільгу для іноземців: що це означає для українців
Нафтогаз затвердив фіксований тариф на газ до 2027 року: скільки платитимуть українці
До 2026 року: чому українцям за кордоном варто терміново оцифрувати трудові книжки
У Кривому Розі розслідують збитки на 3,4 млн грн під час ремонту тепломереж
Народний депутат застеріг від «золотої лихоманки» в реформі НУШ
Освітяни знову на останньому місці: середня зарплата в березні 2026 року
Дніпрометиз-ТАС у першому кварталі 2026 року отримав збиток
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.