Що може повернути українців додому: безпека, житло, робота та довіра

Головна перешкода для повернення мільйонів українців на батьківщину — відсутність чіткої моделі реінтеграції та безпеки. Дискусія, що відбулася 28 квітня 2026 року в Києві під егідою СД Платформи, показала, що простих гасел недостатньо для вирішення складної соціальної кризи. Україна поки що не може запропонувати переконливих умов для життя, роботи та розвитку дітей у тих регіонах, куди хочуть повертатися громадяни.

Представниця Уповноваженого з прав постраждалих Ольга Алтуніна наголосила, що система не справляється навіть із внутрішньо переміщеними особами. Якщо у 2022 році до офісу звернулися 44 тисячі людей, то минулого року ця цифра зросла до 155 тисяч. Такий стрибок свідчить про глибину проблеми та зростаючу довіру громадян до інституцій, які мають захищати їхні права.

Безпека залишається найжорсткішою умовою для повернення, що підтверджено опитуваннями. 83% українців за кордоном не планують повертатися найближчим часом через страх перед ракетними ударами та відчуття непередбачуваності. Громадяни не хочуть жити в умовах, коли будь-якої миті можуть бути зруйновані домівки, лікарні чи школи.

Фінансові стимули самі по собі не вирішують проблему, якщо відсутня гарантія стабільності. Приклад Норвегії, де виплати у розмірі 1,6 тисячі євро дорослим та 3,6 тисячі євро дітям призвели до понад шести тисяч заявок, показує це чітко. Після нових обстрілів енергетичної інфраструктури частина людей відкликала свої заяви, що підкреслює пріоритет безпеки над грошима.

Для читачів це означає, що повернення можливе лише тоді, коли держава забезпечить гідне житло, освіту та підтримку ветеранів. Без довіри до держави та відчуття контролю над власним майбутнім, навіть найкращі економічні умови не змусять людей повертатися додому.

Розв'язання цієї проблеми вимагає комплексного підходу, а не разових акцій. Україна повинна створити систему, де кожен громадянин зможе планувати життя без постійного страху перед руйнуванням.