Чому прифронтові доплати медикам не доходять до лікарів та медсестер

Українські медики, які працюють на територіях можливих чи активних бойових дій, мають законне право на підвищену оплату праці. Проте, незважаючи на урядові постанови, озвучені цифри часто лишаються лише на папері, якщо адміністрація медичних закладів не проявить добру волю для їх реалізації.

Відповідно до позиції Національної служби здоров'я України та міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, питання оплати праці визначаються колективним договором. Саме в цьому документі мають бути прописані форми, системи оплати, норми праці та умови запровадження надбавок. Без дублювання положень у постанові в колективному договорі, який є обов'язковим для всіх державних та комунальних закладів, гарантії виплат не працюють.

Єдиний випадок, коли медсестра з лікарні на півдні України повідомила про повне отримання належних доплат, стосувався закладу, де лідер профспілки активно долучилася до створення нового колективного договору. Вона зазначила, що самостійна робота над документом дозволила розширити можливості для медичних сестер та санітарок. Однак у багатьох інших закладах персонал, особливо середній та молодший, не має впливу на цей процес або навіть не знає про існування таких умов.

Через відсутність чітких прописаних умов виникають серйозні проблеми: доплати можуть скасовувати під час лікарняного чи відпустки, а також виплачувати суми, розраховані для територій можливих бойових дій, замість активних. Іноді урізають виплати окремим відділенням, наприклад поліклінічним, що викликає обурення персоналу, який працює в одній лікарні в різних умовах.

Медичні заклади на місцях можуть на свій розсуд розпоряджатися надходженнями за «прифронтовими» пакетами, що призводить до нерівності в оплаті праці. НСЗУ та Міністерство охорони здоров'я апелюють до розсудливості адміністрацій та нагадують про необхідність активної участі персоналу в колективних переговорах для захисту своїх трудових прав.