Посівна кампанія 2026 року в Україні зафіксувала безпрецедентне відставання по сої: станом на 4 травня засіяно лише 18% від запланованих площ. Для порівняння, у 2024 та 2025 роках на цю саму дату показник сягав 58–60%. Соя стала головним аутсайдером серед технічних культур, проте критичне відставання ще не є вироком для врожаю, якщо правильно адаптувати стратегію.

Холодна квітнева весна, перезволоження ґрунтів після рекордного снігового покриву та різке потепління, що почало «висушувати» поля у травні, стиснули вікно для сівби до кількох тижнів. Попри це, соя залишається найбільш гнучкою культурою серед трьох «проблемних»: кукурудзи, соняшника та сої. Вона демонструє непогані врожаї навіть при пізньому посіві, на відміну від кукурудзи, де запізнення є критичним через тривалий вегетаційний період.

Перший сценарій — посів до 20 травня для полів із достатньою вологою. Пріоритетом мають стати ранньостиглі та середньостиглі групи (0–І), які дозрівають швидше й менше залежать від скорочення фотоперіоду. Експерти LNZ Group радять розглядати сорти різних груп стиглості з підвищеною продуктивністю, що дозволить створити «страховий» розкид по термінах збирання та знизити ризики.

Якщо ж поля сухі або є ризик запізнення з підготовкою, краще скоротити площі й зосередитись на якості. Рекомендується засіяти 60–70% від плану, але якісно — з дотриманням правильної норми висіву та внесенням стартових добрив. Це набагато ефективніше, ніж намагатися «набити» гектари в несприятливих умовах і отримати зріджені сходи.

Третій варіант — перемикання на пізніші нішеві культури, такі як гречка, квасоля чи нут, які допускають посів до кінця травня — початку червня. Це ідеальний вибір для тих, у кого поля звільнились пізно або є обмеження по техніці. Паралельно варто враховувати, що загальне скорочення площ під соєю може призвести до зростання закупівельних цін восени, оскільки переробники вже підвищили ціни на сою без ГМО до 20 000–20 500 грн/т.

Хто встиг посіяти вчасно, опинився в кращій позиції порівняно з минулим роком. Незважаючи на скорочення загальних площ до прогнозованих 1,8 млн га, попит з боку переробників залишається стабільним, що дає надію на прибутковий сезон за умови грамотного управління ризиками та вибору правильних сортів.