Шостий апеляційний адмінсуд ухвалив рішення скасувати наказ Держслужби з етнополітики і свободи совісті, який затверджував висновок експертизи статуту Української православної церкви щодо її зв'язків із Російською православною церквою. Це рішення стало поворотним моментом у тривалій правовій колізії між державними органами та церковною ієрархією.

У Держслужбі з етнополітики та свободи совісті наголошують, що скасування саме наказу не скасовує сам висновок експертизи, який залишається чинним. Натомість представники УПЦ та їхні лобісти в коридорах влади стверджують, що без затвердженого наказу весь висновок експертизи втрачає будь-яку юридичну силу. Прихожани та прихильники церкви вважають це рішення суду повною перемогою та підтвердженням нелегітимності попередніх звинувачень.

Аналітики припускають, що помилка у процедурі затвердження наказу стала наслідком недогляду з боку ДЕСС, який базувався на впевненості у неминучості ліквідації Московського патріархату. Після засідання РНБО 1 грудня 2022 року влада запровадила санкції проти низки осіб, пов'язаних із церквою, включаючи колишнього настоятеля Києво-Печерської лаври та олігарха Вадима Новинського. Тоді здавалося, що шлях до розриву зв'язків з РПЦ є безповоротним.

Проте, попри початкові жорсткі кроки, влада рухається цим шляхом повільно, ніби даючи УПЦ час на підготовку до оборони. Тепер, маючи на руках рішення суду, церковні лобісти отримали реальний інструмент для захисту своїх інтересів. Ситуація залишається напруженою, оскільки різні сторони інтерпретують одне й те саме рішення зовсім по-різному.

Подальша доля УПЦ залежатиме від того, чи зможе держава виправити процедурні помилки та чи змінить підхід до регулювання релігійного питання. Поки що конфлікт між позицією суду та позицією ДЕСС залишається відкритим, що створює невизначеність для всіх учасників процесу.