Світові енергетичні ринки, які змушено тримали затримку на Близькому Сході, знову відчувають серйозну турбулентність. Президент США Дональд Трамп не погодився на останній план Тегерана, який мав на меті розблокувати стратегічно важливу Ормузьку протоку і припинити військові дії в регіоні.

The New York Times, посилаючись на джерела в Білому дімі, пояснює відмову: американський лідер вважає іранські умови неприйнятними. Головна причина відмови криється в ядерних амбіціях Тегерана, які Трамп ніколи не готовий був ігнорувати під час переговорного процесу.

Пропозиція Ірану виглядала як швидкий компроміс щодо протоки, але іранці наполегливо відкладають обговорення своєї ядерної програми на невизначене майбутнє. Для Дональда Трампа, який неодноразово заявляв про відмову Ірану отримувати ядерну зброю, така відкладальна стратегія стає неприпустимою слабкістю.

В адміністрації Більшої думки така угода може «позбавити Трампа перемоги» у його боротьбі з режимом і буде сприйнята як слабкість Сполучених Штатів на міжнародній арені. Відмова від угоди також оголила глибокі розбіжності всередині самої адміністрації США.

Чинники розділені на два табори щодо подальшої стратегії. Одні виступають за продовження військового тиску, вважаючи економіку Ірану вразливою до блокади. Інші же вважають, що позиції Тегерана міцніють, а попередні дії не змінили процес прийняття рішень в Ісламабаді.

Економічні ризики зростають кожен день. Ормузька протока транспортує близько 20% світового споживання нафти. Тривала блокада загрожує стабільним дефіцитом палива в Європі та Азії, а також стрімким зростанням інфляції та руйнуванням фінансових ринків.

Позиція Іранського керівництва залишається незмінною, адже вони досі не надали повноважень своїм переговорникам на поступки щодо збагачення урану. Це заганяє дипломатію в глухий кут, і світ опинився на порозі великої економічної та військової ескалації.