Україна продовжує будувати свою кліматичну політику навіть у найскладніші часи, демонструючи незламність та послідовність. Восени 2025 року країна зробила історичний крок, прийнявши другий Національно визначений внесок та подала перший Дворічний звіт про прозорість до ООН. Ці документи стали фундаментом нової стратегії, яка поєднує амбітні цілі модернізації до 2035 року з механізмом міжнародної верифікації прогресу.

Разом ці інструменти формують валюту довіри, яка дозволяє документально підтверджувати надійність перед глобальними інвесторами. Архітектура зеленого відновлення була офіційно представлена на конференції COP30 у Бразилії, що закріпило статус України як держави, що проєктує свій розвиток за європейськими стандартами навіть у стані війни.

Після війни Україні потрібно не просто відбудувати зруйноване, а зробити це розумно, щоб економіка стала сильнішою, а енергетика — сучаснішою. Другий Національно визначений внесок встановлює ціль зі скорочення викидів парникових газів на понад 65% від рівня 1990 року до 2035 року. Його розробка стала унікальним кейсом, адже моделювання проводилося в умовах воєнної невизначеності на основі даних про вплив війни на соціально-економічний розвиток.

Згідно з оцінками, прямі збитки від агресії сягають 176 млрд доларів США, а потреби у відновні — 524 млрд доларів. Ці цифри інтегровані у стратегічний документ, який перетворюється на інвестиційну мапу для «зеленої» трансформації енергетики, промисловості та транспорту. Підготовку та аналітику підтримує проєкт IKI Interface Ukraine, що реалізується німецькою організацією GIZ.

Науковий підхід базується на порівнянні сценарію з існуючими заходами та сценарію з додатковими заходами. Обраний цільовий сценарій передбачає радикальну енергомодернізацію, що дозволить уникнути стрибка викидів під час інтенсивної відбудови. Особлива увага приділяється адаптації до зміни клімату, оскільки для України це питання національної безпеки через цілеспрямовані атаки на енергосистему та аграрний сектор.

Принцип справедливої трансформації гарантує, що перехід до кліматичної нейтральності супроводжуватиметься створенням нових робочих місць та соціальною підтримкою громад, чия економіка залежала від вугільної галузі. Документ синхронізується з Національним планом з енергетики та клімату та є індикатором доступу до фінансової підтримки Ukraine Facility.

Прозорість є серцем дієвого міжнародного режиму, тому Дворічний звіт про прозорість став іспитом на спроможність держави звітувати за світовими стандартами. Попри втрату частини даних, Україна підтвердила сталість національної системи моніторингу, верифікувавши скорочення викидів у 2023 році на 75,8% порівняно з 1990 роком. Найбільше падіння спостерігається в енергетиці та промисловості, що відбулося через фізичне знищення підприємств та руйнування інфраструктури.

Звіт також слугує доказовою базою для міжнародної технічної експертизи, що нівелює сумніви щодо прозорості використання екологічних фінансів. Україна чітко зафіксувала показники в межах міжнародно визнаних кордонів, що дозволяє легітимізувати територіальну цілісність та заблокувати спроби агресора використати кліматичний порядок денний для визнання окупації. Робота над моніторингом є безперервною, вже розпочато збір даних для наступного звіту 2026 року.

Разом стратегія та звітність відкривають ключ до фінансування відновлення, модернізації енергетики та економічного зближення з ЄС. Це дозволяє залучати кошти під конкретні проєкти зі скорочення викидів, створює нові інвестиційні можливості для бізнесу та гарантує тепліші будинки для громад. Підготовка до європейських правил гри та запуск національної системи торгівлі викидами робить перехід до чистих джерел енергії вигідним для бізнесу.

Ці кліматичні інструменти синхронізують Україну з Європейським Союзом, що є необхідною умовою для доступу до фінансових інструментів та приєднання до ЄС. Це не просто абстрактні зобов'язання, а реальний шлях до трансформації країни, нових робочих місць та безпечного життя для кожного громадянина.