Вчені з Каліфорнійського університету у Девісі переписали історію походження людства, опублікувавши нове дослідження, яке ставить під сумнів традиційну теорію єдиної африканської популяції предків. Раніше вважалося, що всі сучасні люди походили від однієї групи, яка еволюціонувала в Африці, але нові дані пропонують набагато складнішу картину.

Дослідники проаналізували генетичний матеріал сучасних африканців та викопних решток і виявили, що ранні люди еволюціонували з кількох популяцій, які протягом сотень тисяч років активно обмінювалися генами. Ці групи не були ізольованими, а утворювали мережу взаємопов'язаних спільнот ще до того, як почали розходитися.

Згідно з опублікованим у журналі Nature у 2023 році звітом, значний поділ популяцій стався лише 120–135 тисяч років тому. До цього моменту різні групи Homo sapiens жили поруч і постійно змішувалися, що створило так звану «слабо структуровану» основу для нашого виду.

Ключову роль у розв'язці цієї загадки зіграло вивчення 44 нових геномів народу нама з південної Африки, зібраних у 2012–2015 роках. Висока генетична різноманітність цієї групи дозволила науковцям перевірити гіпотези про міграції та взаємодію популяцій на всьому континенті.

Ця модель еволюції, яка нагадує мережу замість простого дерева, пояснює генетичну різноманітність сучасних людей без необхідності припускати значний внесок інших давніх видів. Лише 1–4% наших генетичних відмінностей пов'язані з відмінностями між стародавніми африканськими популяціями.

Нові відкриття також уточнюють статус викопних форм, таких як Homo naledi. Оскільки ранні групи мали схожий вигляд і постійно змішувалися, ці форми, ймовірно, не є прямими предками Homo sapiens, а були паралельними гілками еволюції.

Результати роботи професора Бренни Хенн та Саймона Грейвела підтверджуються новітніми дослідженнями 2024 року, які виявили генетичну безперервність населення південної Африки протягом 9000 років. Це суттєво просуває антропологію вперед, даючи глибше розуміння адаптації та еволюції всередині Африки.