Велика палата Верховного Суду ухвалила важливе рішення, яке захищає прокурорів від необґрунтованих стягнень. Судді визнали, що закон не містить підстави для дисциплінарної відповідальності за неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності, тому притягнення до такої відповідальності є неправомірним.

Справа стосується прокурора Печерської окружної прокуратури Києва, якого було притягнуто до відповідальності у вигляді догани. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів та Вища рада правосуддя залишили це рішення без змін, посилаючись на порушення обов'язків. Однак Касаційний адміністративний суд та згодом Велика палата ВС вказали на відсутність у законі «Про прокуратуру» норм, що регулюють відповідальність за такі дії.

Судді наголосили, що несвоєчасне подання декларації має формальний характер і свідчить лише про недотримання процедурних правил, а не про саму недоброчесність. Без доказів умисного приховування інформації чи подання недостовірних відомостей саме порушення строку не може вважатися дією, що порочить звання прокурора.

Високі судді також зазначили, що дисциплінарні органи не навели ґрунтовних доводів щодо негативного морально-етичного забарвлення вчинку позивача. Прокурор самостійно повідомив Генеральну інспекцію про причини затримки, покликаючись на велике навантаження, що не є підставою для дискредитації його службової діяльності.

Таким чином, Верховний Суд чітко окреслив межі дисциплінарної відповідальності, вказавши, що кваліфікація проступків не може бути свавільною. Це рішення створює важливий прецедент для захисту прав прокурорів від адміністративного тиску за технічні порушення.