Вірменія, формально залишаючись союзником Росії в рамках ОДКБ та Євразійського економічного союзу, дедалі чіткіше дистанціюється від Москви. Про це у коментарі для Усі Online заявив політолог Петро Олещук, аналізуючи наслідки останніх самітів у Єревані та зміну геополітичного вектору країни.

Ключовим фактором відходу від російського впливу стала безпекова криза в регіоні, під час якої Єреван не отримав очікуваної підтримки від Росії. Це призвело до втрати довіри до традиційного партнера і змусило вірменську владу активніше шукати альтернативи на Заході, зокрема в Європейському Союзі.

Попри очевидний курс на зближення з Європою, експерт зазначає, що про швидкий вступ Вірменії до ЄС говорити ще рано через відсутність повної готовності до глибокої інтеграції. Водночас політичний тренд на відхід від російської сфери впливу вже став реальністю, що сигналізує про втрату Москвою контролю над Закавказзям.

Для України ці зміни відкривають нові перспективи, особливо в контексті активізації контактів з країнами Південного Кавказу. Зокрема, посилюється співпраця з Азербайджаном у військово-технічній та економічній сферах, що дозволяє Києву компенсувати втрату російського впливу в регіоні.

Щодо прямих двосторонніх угод між Україною та Вірменією, то наразі мова йде радше про політичні сигнали, ніж про конкретні домовленості. Єреван змушений балансувати між різними центрами сили, тому різких кроків не очікується, хоча обидві країни зацікавлені у спільному європейському напрямку.

Президент Зеленський може повернутися з Вірменії з важливими, але не публічними домовленостями щодо посилення систем ППО, ракетних програм та інвестицій у обороноздатність. Найбільш суттєві результати часто залишаються за межами офіційних заяв, а їх реальний вплив стане очевидним лише з часом.