Війна на Близькому Сході вже впливає на посівну-2026: фрахт, пальне та добрива дорожчають

Загострення конфлікту навколо Ірану та атаки на торговельні судна в районі Ормузької протоки вже почали чітко впливати на світові ринки. Передусім страждають нафтові ринки, логістика та фрахт, а через них — ціни на зерно. Для українських аграріїв це означає новий період невизначеності напередодні весняної посівної: витрати можуть зрости вже зараз, тоді як ціни на зерно можуть відреагувати значно пізніше.

На перший погляд, новини з бірж виглядають позитивно: світові ціни на зернові та олійні демонструють тенденцію до зростання. Однак на практиці це зростання поки що майже не доходить до виробника. Значну частину цього руху просто «з’їдає» логістика, яка стає головним фактором невизначеності для фермерів.

Аналітик зернового ринку, партнер і комерційний директор компанії Barva Invest Богдан Костецький, пояснює, що світові ціни зростають, але це зумовлене саме подорожчанням фрахту. За останній тиждень ставки перевезення суттєво зросли. Наприклад, морське перевезення зерна до портів Мармурового моря Туреччини підвищилася з 23 до 26 доларів за тонну.

Ще різкіше подорожчали перевезення невеликими морськими суднами, які використовують для коротких регіональних рейсів у Чорному морі. Якщо раніше доставлення шроту до грузинського порту Поті коштувало приблизно 35–36 доларів за тонну, то зараз ідеться вже про 50 доларів за тонну. Фактично за один тиждень логістика додала близько 15 доларів на тонні.

Для виробників це означає, що навіть якщо світові ціни зростають, значна частина цього зростання не доходить до поля. Поки покупці не готові платити більше, ніж диктує подорожчання перевезень, основний тиск припадає на експортні ціни українського зерна. Сьогодні покупці готові платити за українську кукурудзу приблизно 224 долари за тонну FOB, а внутрішні закупівельні ціни формуються на рівні 214 доларів за тонну.

Додатковим чинником невизначеності стали випадки відмови покупців від виконання контрактів, зокрема на іранському напрямку, а також конкуренція з боку турецьких продавців, які мають достатні запаси зерна. У результаті значна частина ринку зайняла вичікувальну позицію: фермери не поспішають продавати, а трейдери намагаються зрозуміти подальший розвиток ситуації.

Щодо нового аграрного сезону, то маємо ситуацію, коли дорожчають засоби виробництва із незрозумілими перспективами цін на готову продукцію. Ризик для виробника полягає в тому, що він вже змушений нести більші витрати через війну на Близькому Сході та блокаду Ормузької протоки, через яку на світові ринки постачали до 20% нафти та 20-25% добрив.

Ціни на добрива азотної групи та карбамід стрімко зросли, і посівна-2026 в Україні стартує в умовах дефіциту елементів живлення. Торік в Україну завезли близько 3 млн тонн добрив, однак навіть цього не вистачає: лише дефіцит селітри оцінюють у 150–170 тисяч тонн. Не менш важливим чинником залишається і пальне, ціни на яке безпосередньо впливають на собівартість продукції вже зараз.

Аналітики попереджають: якщо конфлікт затягнеться і глобальне постачання нафти скорочуватиметься, Європа може спрямовувати більшу частину ресурсу на власні потреби, що автоматично звузить експорт на український ринок. Для аграріїв це означає, що у розпал весняної посівної дизель не лише дорожчатиме, а й може стати менш доступним.

Якщо конфлікт у Перській затоці затягнеться, ринок може почати закладати в ціни інший чинник — інфляцію. Дорожчі енергоносії означають дорожче виробництво, транспортування та перероблювання. У довшій перспективі це може підтримати ціни на зернові та олійні культури, але першими реагують саме витрати: пальне, енергія та логістика.

Поки що глобальний зерновий ринок перебуває у фазі очікування. Біржі реагують на геополітичні новини, фрахт дорожчає, але реальна торгівля залишається обережною. Для українських аграріїв це означає необхідність уважно стежити не лише за біржами, а й за політичними сигналами — передусім за тим, що відбувається навколо Ормузької протоки. Саме від того, як довго триватиме цей конфлікт і як швидко світова логістика повернеться до нормального режиму, залежатиме подальша динаміка цін на зерно.