Україна може втратити понад 1,392 млрд доларів у експорті через запровадження вуглецевого податку ЄС. Ця сума становить близько 41% від обсягу експорту товарів, які підпадають під дію цього механізму, у 2025 році. Такі дані наводить аналітичний центр «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій» (ІЕД).

Найбільший удар очікується саме на металургійний сектор, який формує майже весь обсяг експорту, що підпадає під CBAM. Загальні втрати для заліза та стali оцінюються у понад 1,2 млрд доларів, що становить близько 89% від усіх прогнозних збитків.

Фото до матеріалу: Вуглецевий податок ЄС: Україна може втратити понад 1,3 трлн доларів експорту

У 2026 році, у перший рік повноцінного запуску механізму, експорт може скоротитися на 35%, а у 2027 році — ще на 10%. Головна причина таких прогнозів — застосування підвищених розрахункових значень викидів та додаткових надбавок, які фактично збільшують податкове навантаження на продукцію.

Для цементної галузі прогнозується майже повне витіснення з ринку ЄС, оскільки падіння частки може сягнути 96%. Натомість алюмінієвий сектор залишається відносно стабільним і зазнає мінімального впливу від нових правил.

Ефект вуглецевого податку буде нерівномірним і залежатиме від здатності компаній підтверджувати реальні рівні викидів. У разі відсутності підтверджених даних застосовуються підвищені «дефолтні» значення, що суттєво збільшує кінцеву вартість експорту для українських виробників.

Для пом'якшення наслідків експерти пропонують посилити систему обліку викидів, розвивати інструменти декарбонізації промисловості та вести переговори з ЄС щодо можливих компенсаторних механізмів. Профспілкові організації металургійної і гірничодобувної промисловості вже звернулися до посла ЄС Катаріни Матернової через стурбованість негативним впливом цього механізму на економіку України.