Назви сіл Тульчинського району часто зберігають більше історії, ніж офіційні архіви. У районі є населені пункти, чиї назви одразу викликають запитання: чому саме Вигнанка, звідки взялися Бурдії чи що означає Джугастра. Це не просто красиві слова, за кожним таким топонімом стоїть глибока історія, пов'язана з міграцією, географією та культурними впливами.

Село Бурдії, що нині входить до Шпиківської громади, відоме ще з 1729 року. Ймовірно, назва походить від слова «бурдєї» — так називали землянки чи напівземлянки, у яких жили перші поселенці. Сам термін має молдавське або румунське коріння, що відображає тимчасові житла, поширені в цій місцевості на початку заселення.

Велика Вулига розташована вздовж однойменної річки, притоки Південного Бугу, і відома з 1760 року. Приставка «Велика» з'явилася для відрізняння від сусіднього села Мала Вулига, тому назва напряму пов'язана з географією місцевості. А от Вигнанка в Брацлавській громаді, за переказами, отримала свою назву від людей, яких вигнали з рідних місць або які тікали від кріпацтва, ставши символом нового початку.

Джугастра з Городківської громади вважається однією з найзагадковіших назв у районі. Дослідники припускають її молдавське або волоське походження, що характерно для приккордонних територій Поділля, де історично перепліталися українські та молдавські впливи. Село розташоване біля річки Марківка і в минулому було власницьким.

Село Клебань у Тульчинській міській громаді має кілька версій походження назви. Одна з них пов'язує її зі словом «клебан» — парафіяльним священиком, інша — з козаком на ім'я Клеба. Також існує припущення про зміну назви від «Ковбаня» через низинну місцевість. Історично тут були й інші назви, зокрема Гусаків та Славгород, а в селі збереглися залишки оборонних валів часів Київської Русі.

Одаї, що належить до Тульчинської громади, має назву від молдавського слова odăi, що означає «кімната», «оселя» або невелике господарство. Поселення формували молдовські переселенці, які облаштовували хутори, тому така назва ідеально відображала спосіб життя перших жителів. На Тульчинщині є кілька населених пунктів із такою назвою.

Останнє у списку — село Печера у Шпиківській громаді, назва якого походить від старовинних печерних ходів у скелястих берегах Південного Бугу. У давнину ці природні сховища використовували місцеві жителі під час нападів кримських татар і турецьких військ. Перші згадки про поселення датуються кінцем XVI століття, і сьогодні воно відоме не лише своєю назвою, а й порогами річки та історичними пам'ятками.