Об'єднані Арабські Емірати офіційно заявили про вихід з ОПЕК, закриваючи майже шестидесятилітнє членство в організації. Посол ОАЕ в США Юсеф аль-Отайба пояснив, що це рішення відображає фундаментальні зміни в економіці країни та нове бачення її ролі на світових енергетичних ринках. Для Абу-Дабі вихід із картелю є не просто комерційним кроком, а відповідальним рішенням, яке дозволяє гнучко реагувати на глобальні виклики.

Колишній посол зазначив, що структура ОПЕК, заснована на колективному управлінні квотами, більше не має сенсу для сучасної ОАЕ. Країна, яка приєдналася до організації ще до офіційного створення держави, вже давно перестала бути залежною виключно від нафтових доходів. Зараз менше чверті валового внутрішнього продукту еміратів пов'язано з енергетичним сектором.

Економіка ОАЕ динамічно розвивається в напрямку авіації, логістики, передового виробництва, штучного інтелекту та науки про життя. За останні чотири роки держава підписала 35 угод про економічне партнерство, а також зобов'язалася щодо інвестиційного співробітництва зі США на суму 1,4 трлн доларів. Цей профіль країни більше не вимагає управління постачанням нафти в рамках жорстких колективних рамок.

Регіональна нестабільність призвела до перебоїв у постачанні енергоресурсів та рекордного зростання цін, що завдає реальних витрат бізнесу та фермерам по всьому світу. ОАЕ наголошують на необхідності стабільного сусідства та спрямовують свою політику на досягнення цієї мети. Держава має значні вільні потужності та планує інвестувати десятки мільярдів доларів у модернізацію інфраструктури.

Цільова виробнича потужність ОАЕ становить 5 мільйонів барелів на день до 2027 року, але в рамках ОПЕК ці можливості часто простоювали. Вихід з організації дозволяє еміратам забезпечувати надходження енергії до ринків, які її потребують, незалежно від політичної ситуації навколо. Це дозволяє країні робити внесок у глобальну енергетичну безпеку саме в той момент, коли вона найбільш під загрозою.

Юсеф аль-Отайба підкреслив, що ОАЕ не обирають між нафтою та енергетичним переходом, а фінансують одне іншим. Доходи від розширення видобутку нафти будуть інвестовані в інфраструктуру країн, що розвиваються. Мета держави ніколи не була створення нафтової імперії, а побудова диверсифікованої економіки, здатної забезпечувати стабільність у світі.