В умовах війни українці особливо вразливі до хронічного стресу, який може призвести до серйозних фізичних та психологічних наслідків. Клінічна психологиня Єлизавета Птиця пояснює, що це за стан, як розпізнати його ознаки та що робити, щоб не втратити власне здоров'я.

Хронічний стрес виникає, коли організм перебуває в постійному напруженні через тривалий тиск подій або травматичні ситуації. На відміну від гострого стресу, який може бути корисним для мобілізації, тривалий вплив стресорів, таких як війна, сімейні драми чи фінансові проблеми, виснажує адаптаційні механізми. Це призводить до стану, коли нервова система не встигає відновлюватися.

Фахівчиня виділяє три стадії розвитку цього стану, які можна уявити як ланцюжок коліщаток. Перша — тривога, коли організм мобілізує ресурси. Друга — супротив, де психіка намагається адаптуватися, витрачаючи енергію. Третя стадія — виснаження, коли всі механізми захисту спрацьовують, і людина стає вразливою до депресії, психосоматичних розладів та хронічних хвороб.

Серед ключових симптомів хронічного стресу виділяють довготривале безсоння, виснаженість, панічні атаки, немотивовані стрибки тиску, дратівливість та загострення хронічних захворювань. Якщо ви впізнали у собі ці ознаки, важливо не відкладати візит до лікаря, невролога або психотерапевта, оскільки одна лише медикаментозна терапія не вирішує проблему повністю.

Для подолання стресу психологиня радить поєднати звернення до фахівців із власними практиками. До них належать майндфулнес для повернення тіла в ресурсний стан, формування нових звичок, таких як ранкова склянка води та відмова від гаджетів перед сном, а також ведення щоденника самопочуття для аналізу тривожних думок.

Головне завдання цивільних людей зараз — берегти власний ресурс, не ігноруючи свій стан. Усвідомлення проблеми та своєчасна допомога є ознакою свідомого ставлення до себе та країни, що дозволить підтримати тих, хто потребуватиме нашої турботи після повернення захисників з фронту.