Як зерновий коридор та Стамбульська угода вплинули на українських фермерів

Аграрний сектор України переживає складний період, коли війна та логістичні перешкоди загрожують дефіцитом потужностей для зберігання врожаю. Аналітики USM виявили, що експортні надходження впали у чотири рази порівняно з довоєнним рівнем, що створює серйозні ризики для фермерів та економіки держави.

До початку повномасштабного вторгнення аграрна продукція становила до півтора мільярда доларів щомісяця. Після 24 лютого цей показник різко скоротився до 350 мільйонів доларів через блокаду морських портів та окупацію ключових регіонів.

Уряд та бізнес швидко знайшли альтернативи, активізувавши перевезення через Дунай та залізничні коридори. Проте потужностей цих маршрутів виявилося недостатньо для повного вивезення зерна, особливо перед новим урожаєм.

Ключовим рішенням стала Стамбульська угода, яка відкрила «зерновий коридор» через порти Одеси, Чорноморська та Південного. Це дозволило відновити морські перевезення, хоча робота миколаївських терміналів досі заблокована через військові дії.

Головна проблема залишається дефіцит складських місць. Оцінки показують нестачу 10–15 мільйонів тонн, але на практиці ситуація складніша через специфіку наповнення елеваторів різними культурами.

Високі логістичні витрати та ризики страхування суден у зоні війни зменшують рентабельність експорту. Фермери стикаються з тим, що половина вартості вантажу йде лише на доставку до кордону.

Попри виклики, відкриття коридору вже дало позитивний ефект: у серпні було експортовано понад 4,5 мільйона тонн зерна. Це сприяє стабілізації ринку та збереженню України як надійного постачальника продовольства.