Через повномасштабну війну багато українців не дозволяють собі зробити ремонт, піти до стоматолога, на побачення або просто радіти життю. Фахівці називають це «синдромом відкладеного життя», коли раптові загрози змушують відкладати все на потім. Психологи пояснюють, що таке поведінка є логічною захисною реакцією організму, але вона не може бути безмежною.

Велика війна — це соціальна й особиста катастрофа, події розгортаються так швидко, що психіка не встигає їх перетравити. Якщо до лютого 2024 року ви не визнали реальність війни і не прийняли нові обставини, це треба взяти на контроль. Перебувати на стадії заперечення довго неможливо, адже відмова від свого життя й передача відповідальності комусь іншому є небезпечною.

Апатія та безсилля, принесені бойовими діями, часто викреслюють з життя навіть кохання та сексуальні стосунки. Знайти кохання й побудувати родину нині — справжня задача. Психологи радять відповісти собі на низку запитань, щоб усвідомити свою геолокацію в морі стресу: в якому я зараз стані, що я відчуваю і що для мене важливо. Найперше — адекватно оцінити свій стан і зізнатися собі, чи дійсно із ситуацією можна впоратися самостійно.

Щодо кар'єри, то війна призвела до втрати роботи для мільйонів людей, а інфляція та окупація ще більше ускладнили пошук нових можливостей. Психологи радять відпочити морально, обмеживши негативні новини, і визначити, що такий варіант заробітку — не назавжди. Дайте собі кілька місяців, чітко окреслені рамки дадуть сигнал, що світло в кінці тунелю є.

Відпочинок і подорожі не є марнотратством, навіть якщо чоловіка не випустять за межі України. Так проявляється заборона на задоволення, бо у суспільства тригер — насолоджуватися життям не можна, коли йде війна. Але він фальшивий, бо від внутрішньої ефективності кожного з нас залежить ефективність суспільства. Саме час шукати задоволення в простих речах: смачно їсти, красиво вдягатися, робити макіяж, займатися спортом.

Війна у різній мірі зруйнувала життя кожного українця, і психологи називають фази, через які неминуче проходять усі, хто пережив потрясіння: від тривоги до розчарування. Людині потрібно прожити стадію розчарування, визнати, що у житті сталася катастрофа, і відгорювати це. Якщо перейти різко у стадію героїзації, можна швидко вигоріти, якщо не відгорювати своє колишнє життя.

Допомогти собі самому — правило, яке працює в будь-якій сфері життя. Психологи радять стабілізувати психоемоційний стан через тіло: тепла ванна, масаж, спорт, йога та танці додадуть сил. Важливо висипатися, а також практикувати дихання, що заспокоює перед сном. Виражайте емоції: подивись мелодраму й поплач, почитай книгу, послухай музику, співай, ділись почуттями з близькими.

Із травми можна вийти за допомогою тих занять і тих дій, які стали неможливими унаслідок травми. Наприклад, почалася війна, і ви припинили танцювати, готувати вишукану їжу або красиво вдягатися. Через травму, через війну. Найголовніше — усвідомити, що із закінченням війни ваші особисті труднощі й кризи не зникнуть, тож працювати над ними треба вже зараз. Згадайте, що саме робило вас щасливим до початку повномасштабного вторгнення, і спробуйте зробити це знову.