У Брюсселі на закритій зустрічі міністрів фінансів Європейського Союзу знову повернулися до гострої теми використання заморожених російських активів. Представник Нідерландів Еелко Гейнен озвучив пропозицію спрямувати ці кошти на фінансування оборони України, що одразу знайшло підтримку з боку балтійських держав та Фінляндії.

Згідно з даними Politico, низка країн публічно висловила свою позицію на користь ініціативи. До переліку прихильників увійшли Естонія, Латвія, Литва та Фінляндія. Хоча інші країни залишилися мовчазними, дипломатичні джерела стверджують, що вони також підтримують цю ідею, хоча й не наважуються робити це відкрито до кінця року.

Головним поштовхом для відновлення дискусії став прогноз бюджетного дефіциту України. Очікується, що у 2026 році він сягне 71 мільярда євро, а у 2027-му — 64 мільярда євро. Узгоджена позика покриє лише дві третини цих потреб, тому Єврокомісія намагається отримати додаткове фінансування від Канади, Великої Британії, США та Японії, хоча адміністрація президента Дональда Трампа ще не підтвердила свою готовність долучитися.

Минулого року спроба використати заморожені активи вже зіткнулася з жорстким опором. Бельгія, де зберігається більша частина цих коштів, вимагала необмежених гарантій від партнерів на випадок відповіді Кремля, що виявилося нереалістичним. Свої побоювання висловили також Болгарія, Франція, Італія та Мальта, а Європейський центральний банк попереджав про ризики відлякування інших урядів від операцій у єврозоні.

У підсумку лідери ЄС у грудні домовилися про компромісний варіант — позику в 90 мільярдів євро, забезпечену бюджетом Союзу, замість прямого використання активів. Тим часом Україна вже реалізувала тисячі конфіскованих об'єктів, а до бюджету надійшло понад 8 мільярдів гривень.