Україна
Єжи Онух про українське мистецтво 90-х, корупцію ринку та помилки еліт
У колонці для novyna опубліковано уривки з інтерв'ю 2013 року з Єжи Онухом, куратором виставки «Степи Європи». Мистецтвознавець аналізує трансформацію українського арт-середовища, вплив олігархів та ризики інструментального підходу до культури.
У польському виданні Kultura Liberalna з'явився текст, який змусив згадати про ключову виставку 1993 року «Степи Європи» та її куратора Єжи Онуха. Цей польський мистецтвознавець, який працював директором Польського Інституту в Києві до 2010 року, у розмові 2013 року дав глибокий аналіз того, як формувалося українське сучасне мистецтво. Його думки, опубліковані в часописі OBIEG, сьогодні звучать як попередження про ризики, з якими стикається галузь.
Онух описував створення Центру сучасного мистецтва Сороса як спробу «прищепити» ліберальні цінності в радянській дійсності. Він порівнював цей процес із садівництвом: можна довго вирощувати сад, а можна швидко посадити великі дерева або навіть доставити готові плоди. Саме останній підхід, на його думку, призвів до появи феномену Віктора Пінчука, який використав PR-машину для створення іміджу європейського мецената, не маючи глибокого розуміння мистецтва як інструменту громадянського суспільства.
Критикуючи сучасний ринок, експерт вказує на корупційні практики, що стали нормою. За його словами, ціни на роботи завищені, а олігархи прагнуть купити більше і дорожче за конкурентів, не дбаючи про стандарти. Ринок перетворився на біржу, де торгують «вчорашнім» мистецтвом, а маніпуляції цінами та знищення стандартів стали звичним явищем. Це ідеально вписується в загальну корупційну атмосферу, де мистецтво сприймається лише як елемент стилю життя нових еліт.
Онух також звертає увагу на психологічний стан українських художників, називаючи його своєрідною шизофренією. З одного боку, це соціальний і мистецький активізм, а з іншого — готовність до рукостискань з олігархами заради продажів на слабкому внутрішньому ринку. Він наголошує, що така гра на коротку дистанцію не є стратегією успіху, на відміну від німецького чи скандинавського досвіду, де продукт є втіленням цінностей цілого народу.
Ця публікація є третьою частиною інтерв'ю, яке було записане 2013 року, але залишається актуальним через 13 років. Онух закликає повертатися до минулого, щоб не повторювати помилок і зрозуміти, що справжній успіх мистецтва базується на глибоких цінностях, а не на інструментальному використанні культури для побудови власної позиції в еліті.
Читайте також
- Дмитро Нагурний: від Чорнобиля до кабінету Президента
- Харківський літературний музей відновив роботу після руйнування
- Вінницька художниця Ірина Лупащенко: де межа між живописом і театром
- Бікіні Боттом з Губки Боба: реальна локація та трагічна історія атолу
- Журі Венеційської бієнале пішло у відставку перед відкриттям
Новини цього розділу
Сандра Буллок закликала не боятися штучного інтелекту, але отримала жорстку критику
Раян Сікрест розкрив свої суворі критерії вибору ідеальної партнерки
Керрі Андервуд викликала обговорення в Україні яскравим макіяжем
Дженніфер Лопес повертається до романтичних комедій у новому фільмі Netflix
Різ Візерспун у центрі скандалу: поради щодо штучного інтелекту викликали обурення
Мультикультурна сцена: три українські зірки з іноземним корінням, які змінили наші серіали та сцени
У Рівному відкрили виставку пам'яті захисників Маріуполя: 250 історій болю та мужності
Потап та Настя Каменських офіційно оголосили про розлучення після 20 років шлюбу
Аутизм у соцмережах: чому романтизація та псевдолікування шкодять дитині
Рівнян запрошують на яскравий концерт духового оркестру
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.