Ціна золота впала на 25% від початку березня, що викликало хвилю питань серед інвесторів щодо дій світових центробанків. Чи припинили офіційні установи скуповувати метал, чи вони почали розпродаж активів на тлі геополітичної напруги? Експерти стверджують, що центральні банки не зупинили закупівлі, але очікується зниження темпів до 800–850 тонн цього року.

Спостереження за золотовалютними резервами деяких країн, наприклад Туреччини, де відбулося скорочення запасів, часто викликають плутанину. Аналітики пояснюють це впливом операцій «своп» та специфікою національних фінансових систем, а не обов'язково масовим виведенням золота з резервів.

Фото до матеріалу: Золото впало на 25%: чому центральні банки сповільнили закупівлі

На ринку ETF обсяги золота залишаються стабільними, оскільки березневий відтік коштів повністю нівелював попередній приплив. Попри це, попит на фізичний метал у Китаї залишається високим, що стабілізує ціну на рівні близько 4500 доларів за унцію.

Головним драйвером падіння стали макроекономічні фактори: зростання реальної дохідності облігацій та зміцнення долара. Це змусило стратегічних покупців зайняти вичікувальну позицію, що посилило кореляцію цін на золото з динамікою процентних ставок.

Дослідження Світового банку показують, що більшість центробанків дотримуються стратегії «купи й утримуй». Лише невелика частина установ використовує золото як фінансовий актив для короткострокових маневрів, тому ризик повного переходу до продажів оцінюється як низький.

У короткостроковій перспективі ринок може залишатися волатильним, оскільки інвестори переоцінюють геополітичні ризики. Проте в середньостроковому плані очікується консолідація цін, а корекції можуть стати можливістю для нарощування позицій у діапазоні 4500–4700 доларів.