У Верховній Раді України готують законопроєкт, який має уніфікувати підхід до стягнення інфляційних втрат за прострочення платежів. Ця ініціатива спрямована на те, щоб забезпечити єдині правила відповідальності для всіх категорій боржників, незалежно від їхнього статусу.

Проблема виникла через неоднозначне тлумачення статті 625 Цивільного кодексу України. Згідно з чинним законодавством, боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення. Це є мінімальною гарантією захисту кредитора від знецінення грошей.

Саме законопроєкт № 15205 пропонує доповнити кодекс положенням, що особливий статус суб'єкта владних повноважень не є підставою для звільнення від цих втрат. Державні органи та силові структури не зможуть використовувати воєнний стан як імунітет від виплати боргів.

Для державних установ такі зміни означатимуть обов'язок своєчасно виконувати грошові зобов'язання. У разі затримки виплат нараховані інфляційні втрати збільшать загальний обсяг фінансових зобов'язань, що підвищить відповідальність перед кредиторами.

Судова практика вже сформувала єдиний підхід до таких спорів. Верховний Суд неодноразово зазначав, що інфляційні втрати є складовою грошового зобов'язання та підлягають стягненню незалежно від того, чи є боржник державним органом. Особливий статус Міноборони чи інших структур не звільняє їх від відповідальності за прострочення.

Таким чином, запропоновані зміни лише закріплять судову позицію, що в умовах війни держава також несуть відповідальність за порушення грошових зобов'язань. Це забезпечить справедливість для кредиторів та запобігатиме ситуаціям, коли борг повертається з меншою реальною вартістю.