Україна є унікальною країною серед великих держав світу, оскільки має однопалатний парламент — Верховну Раду. Близько 40% країн-членів Венеційської комісії мають двопалатні системи, і серед тих, хто обрав однопалатний варіант, майже всі мають населення менше 10 мільйонів осіб. Україна разом із Туреччиною та Південною Кореєю є винятком, що зумовлено специфічними історичними обставинами.

Однопалатна структура стала спадщиною Верховної Ради УРСР, де Україна спочатку розглядалася як регіональний адміністративний центр у складі СРСР. Перехід до двопалатної системи міг би стати не лише процедурним кроком, а й важливим символічним актом української державності, що відображає історичну, політичну та культурну складність великої нації.

Фото до матеріалу: Чому Україна досі не має Сенату: історія, перешкоди та майбутнє двопалатного парламенту

Спроби змінити статус-кво почалися ще наприкінці 1990-х років, коли президент Леонід Кучма виступав за створення верхньої палати як буфера між законодавчою та виконавчою владою. Однак оскільки губернатори тоді призначалися президентом, виникли обґрунтовані побоювання, що нова палата стане інструментом впливу адміністрації. Пізніші пропозиції обирати сенаторів регіонально також викликали опір через ризик домінування лівих сил у певних областях.

Ідея повернулася у 2009 році під час розробки проєкту змін до Конституції президентом Віктором Ющенком, який передбачав обрання трьох сенаторів від кожної області. Венеційська комісія поставилася до цього стримано, наголосивши на необхідності зважити переваги та ризики. Проте після обрання Віктора Януковича у 2010 році конституційний процес змінився, і країна повернулася до однопалатної системи, яка збереглася й після Революції Гідності.

Повномасштабне російське вторгнення 2022 року відсунуло конституційні дебати на другий план через пріоритет оборони та національної безпеки. Проте війна, консолідуючи націю, може згодом посилити потенціал двопалатної системи для побудови консенсусу між різними регіонами та громадами поза партійними суперечками.

Сучасні пропозиції щодо структури Сенату передбачають поєднання регіонального представництва з іншими механізмами формування, наприклад, як у Канаді чи Великій Британії, щоб уникнути політичної нестабільності та надмірного впливу президента. Історія свідчить, що ідея двопалатного парламенту в Україні ніколи не була відкинута після ретельного обговорення, а лише відкладена через інші політичні обставини.