10 травня Андріс Спрудс заявив, що йде з посади, щоб "захистити латвійську армію від втягування в політичну кампанію". Про це пише LSM. Дивіться також Росія хоче повернути "кордони СРСР", і загроза є не тільки для Балтії, – адмірал Драгоне з НАТО Чому Спрудс пішов у відставку?

Міністр зауважив, що останніми тижнями країна пережила серйозні інциденти з дронами, які не повинні загрожувати безпеці громадян. Водночас він підкреслив, що оборонне відомство вже зробило значний внесок у захист повітряного простору і продовжує посилювати безпеку країни. Міністр не вважає свою роботу невдалою, адже, на його переконання, обороноздатність Латвії залишається на високому рівні, а армія разом із союзниками повністю готова до захисту держави.

Спрудс продовжить роботу у Сеймі Латвії у статусі депутата. Раніше прем'єрка Латвії Евіка Сіліня заявила, що Спрудс втратив її довіру, і ініціювала його відставку. Чиновник, у свою чергу, заявив, що не був належно поінформований про це рішення і звинуватив прем'єрку у політичних іграх.

Інцидент з дронами, що стався цього тижня, чітко показав, що керівництво міноборони не змогло виконати обіцянку гарантувати безпечне небо над нашою країною. Суспільство довірило оборонній сфері найбільше в своїй історії фінансування – майже 5 % ВВП. Це величезна відповідальність, яка потребує конкретних результатів.

Безпека нашої держави та людей стоїть вище за політику, – написала політикиня. Сіліня запропонувала кандидатуру полковника Райвіса Мелніса на посаду міністра оборони, і той погодився. Прем'єр уточнила, що Латвії знадобиться досвід Мелніса в Україні.

Що відомо про інцидент з дронами у Латвії? У ніч проти 7 травня безпілотники з Росії перетнули повітряний простір Латвії. Один упав у Резекні на нафтобазі, другий пізніше виявили у тому самому районі.

Спрудс зазначив, що є попереднє припущення, ніби це могли бути українські дрони, запущені по Росії. Міністр додав, що це лише гіпотеза, і потрібно провести перевірку. Глава МЗС України Андрій Сибіга заявив, що у разі підтвердження версії про те, що це могли бути українські безпілотники, які були збиті з курсу або відхилені російськими засобами радіоелектронної боротьби, Україна висловить офіційні вибачення Латвії.

Також Сибіга повідомив, що за дорученням президента Володимира Зеленського опрацьовується варіант направлення українських експертів до країн-партнерів. Мета – посилення захисту повітряного простору та допомога у запобіганні подібним інцидентам у майбутньому. Експерти пояснюють, що Росія використовує так звану "тактику салямі" – поступове нарощування провокацій.

Політолог Тарас Загородній зазначає, що Росія таким чином перевіряє реакцію НАТО на атаки поблизу країн Балтії. Водночас військовий оглядач Василь Пехньо вважає, що ситуація з дронами, які могли впасти в Латвії, поки що не має однозначного пояснення.

Серед версій – як російські провокації, так і можливий вплив радіоелектронної боротьби, через який українські безпілотники могли змінити курс. Експерти погоджуються, що такі інциденти демонструють, що країни НАТО стикаються з новим типом гібридних загроз і поки що не завжди демонструють достатньо швидку реакцію на них.