В Україні зафіксовано історичний мінімум посівних площ під цукровим буряком: у 2026 році під цю культуру відведено лише 160 тисяч гектарів. Це найнижчий показник з моменту створення асоціації «Укрцукор» у 1997 році, що свідчить про глибоку трансформацію аграрного сектору країни.

Посівна кампанія офіційно ще не завершена, проте ситуація продовжує погіршуватися через суворі погодні умови. Аграрії зіткнулися з серією заморозків, особливо постраждали найраніші посіви, де третя хвиля приморозків виявилася найтривалішою. Окрім того, понад 3 тисячі гектарів у західних і південно-західних регіонах було майже повністю знищено пиловими бурями, вимагаючи термінового пересіву.

Не менш серйозним фактором стала економічна неспроможність вирощування буряку. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, за рік площі зменшилися на 21,6%. Водночас ціна на цукор на світовому ринку впала до п'ятирічного мінімуму, тоді як витрати на паливо, добрива та засоби захисту рослин постійно зростають. Це змушує фермерів відмовлятися від буряку на користь кукурудзи чи соняшнику, які забезпечують кращу маржу.

Наслідки для ринку вже прогнозуються експертами: очікується, що експорт цукру з українських заводів у 2026 році становитиме близько 505 тисяч тонн, що на 19,7% менше, ніж у попередньому році. Зменшення посівних площ призведе до скорочення виробництва, хоча внутрішні ціни поки що не реагують через значний імпорт цукру у 2025 році.

У цій ситуації виграють великі переробні заводи, розташовані поруч із залишками бурякових плантацій, які зможуть встановлювати нижчі закупівельні ціни через меншу конкуренцію за сировину. Натомість дрібні фермерські господарства, які не мають довгострокових контрактів, опиняються у програшній позиції, що може призвести до повного вилучення культури зі сівозміни в окремих регіонах.