Війна Доброволець Леонель Асенсіо після поранення отримав прихисток у Нововолинську та мріє жити в Україні Леонель Асенсіо — громадянин Колумбії, який добровільно приїхав в Україну, щоб стати на її захист. 13 років він був на батьківщині кадровим військовим, потім працював у приватній охороні. Як розповів чоловік Суспільному, про Україну до повномасштабної війни майже нічого не знав.

«Побачив у новинах, що Україні потрібні люди, і вирішив, що можу допомогти», — каже Леонель. У лютому цього року побратими привезли Леонеля до Нововолинська. Тут мешкають родичі одного із військовослужбовців.

Насамперед за підтримкою звернулися до відділу супроводу ветеранів. Побратим Леонелоя — Василь зі Львова — знав іспанську мову, бо 20 років прожив в Іспанії, добровільно повернувся, щоб захищати Україну, розповідає фахівчиня із супроводу ветеранів Еліна Гурачевська. Службу ніс у взводі колумбійців, оскільки зі знанням мови порозумітися з іноземцями було легше.

Після поранення на Сумському напрямку Леонеля визнали непридатним до подальшої служби. Він залишився в Україні без постійного житла та без визначеного правового статусу. Повернення до Колумбії ускладнене станом здоров’я — через черепно-мозкову травму переліт може становити ризик для життя, каже фахівчиня.

За словами Еліни Гурачевської, яка опікується колумбійцем, спочатку здавалося, що процес буде складним, адже у Леонеля не було жодних документів. Однак на всіх рівнях люди йшли назустріч: «У нас була велика робота в тому плані, бо ми ходили і до перекладачів, співпрацювали із міграційною службою, збирали всі документи. Найбільша проблема — у нього не було довідки про місце проживання в Колумбії», — каже Еліна Гурачевська.

Еліни Гурачевської, Леонель Асенсіо та спеціаліст відділу ветеранської політики Володимир Чепа. Аби продовжити процес оформлення документів, Леонелю була потрібна нотаріально засвідчена згода, що десь він буде жити, коли отримає посвідку. Тоді у себе вдома колумбійця прописала сім'я головного спеціаліста відділу ветеранської політики Володимира Чепи.

«Наш колега сказав: «Я пропишу його до себе». І вони з дружиною взяли на себе таку відповідальність. Зараз у Леонеля законне перебування в Україні до жовтня.

До цього місяця, ми сподіваємось, що в нього буде вже посвідка і ми зможемо отримати і посвідчення УБД, і особи з інвалідністю внаслідок війни, всі виплати і пільги», - розповідає фахівчиня із супроводу ветеранів. Додому Леонель повертатися не планує. Каже, якби була така можливість, залишився б жити в Україні.

І навіть запросив би сюди своїх рідних — сестер і доньку. «Україна — дуже красива. Тут спокійно і безпечно, навіть попри війну.

Ще я вдячний людям, вони дуже добре до мене ставляться», — каже Леонель. Найбільша перешкода для повноцінного життя в Україні — мова. Леонель спілкується лише іспанською, а з українцями — з допомогою онлайн перекладача.

Наразі він проживає у студентському гуртожитку. Хоча Леонель не є студентом закладу, директор Нововолинського електромеханічного фахового коледжу погодився надати йому житло, пояснивши це просто: він захищав Україну — і потребує підтримки. Попри все пережите, Леонель каже, що хотів би продовжити службу у війську.

Поступово чоловік намагається адаптуватися і облаштовує життя в Україні. Уже знайшов тут підробіток і кохану дівчину. Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ Читайте також: За рік номінальна зарплата волинян виросла на третину: в кого найбільше.