Коли звільнення працівника через прогул законне, пише 24 Канал. Багато людей залежать від громадського транспорту і можуть спізнюватися на роботу, коли автобус не приїхав вчасно. Для комфорту працівників компанії іноді надають транспорт, якщо це прямо передбачено трудовим договором, колективною угодою або умовами роботи.

Але неприбуття на роботу через неможливість доїхати вважається серйозним порушенням. Про одну з таких справ йдеться в постанові Верховного Суду. Прецедент Судді розглядали справу чоловіка, якого звільнили за прогул у квітні 2024 року. Він працював ветеринаром і домовився, що на роботу їздитиме службовою машиною.

Фото до матеріалу: Коли неможливість доїхати до роботи не вважається поважною причиною

Усе тому, що громадським транспортом дістатися з дому до місця він не може через відсутність рейсів. Така домовленість діяла до того дня, коли через конфлікт із керівництвом авто не приїхало за чоловіком. Тож чоловік письмово повідомляв, що тепер не має змоги добиратися до роботи, адже від його дому шлях становить 30 кілометрів.

Тож відсутність транспорту - це головна причина його неявки. Роботодавець у відповідь відмовився виконувати умови договору. Коли через систематичний прогул чоловіка звільнили, він пішов до суду.

Таким чином він вимагав поновити його на роботі та визнати звільнення незаконним. Ба більше, колишній працівник просив про стягнення середньої суми, яку він мав би заробити під час вимушеного прогулу. У суді першої інстанції позов не підтримали, адже у справі не було доказів про те, що керівництво було зобов'язане підвозити чоловіка службовим транспортом. І крім того, було визначено, що роботодавець не зобов'язаний надавати авто працівнику.

Чоловіка підтримав апеляційний суд. Фахівці посилалися на те, що об'єктивною є причина відсутності рейсів громадського транспорту між місцем проживання чоловіка та його роботою. Ця обставина не залежить від волі працівника.

Рішення Верховного Суду Вища судова інстанція погодилася з доводами про те, що позивач знав про віддаленість місця проживання та роботи. Водночас домовленість про службовий транспорт не була письмово закріплена в трудовому договорі або посадових документах. Ще під час прийняття на роботу чоловік розумів цю проблему.

Тому обов'язок добиратися до місця роботи залишався саме на ньому. Поважні причини для неприбуття на роботу - це ті, які повністю не залежать від працівника. Якщо він міг вирішити проблему, але замість цього прогулював час роботи, то його законно можна звільнити.

Так само і відсутність муніципального чи особистого транспорту та небажання керівника надати авто для перевезення працівника не можна вважати поважною причиною, яка дозволяла б три тижні не приходити на роботу. Документи підтвердили, що чоловік протягом тривалого часу не з'являвся на підприємстві без поважної причини, чим порушив норми статті 40 Кодексу законів про працю України.

Це означає, що звільнення позивача не було дискримінацією, адже не було доказів того, що керівник погано ставився конкретно до цієї людини. Якби таке порушення вчинив інший працівник, то роботодавець вчинив би так само і звільнив би його. Юристи радять працівникам письмово та офіційно фіксувати домовленості про підвезення, дистанційну роботу чи зміну графіка, адже усні домовленості в суді часто складно довести.

Як правильно оформлюється прогул? Якщо роботодавець хоче зафіксувати прогул, він має створити акт про відсутність працівника. Крім цього, він має зібрати докази та вимагати від людини письмове пояснення.

Після цього керівництво видає наказ про дисциплінарне стягнення. Важливо, що якщо роботодавець порушив процедуру оформлення, то суд може поновити працівника на роботі навіть після такого прогулу, бо тоді довести його буде складно.