Повномасштабна війна суттєво змінила фінансову реальність для українців та бізнесу, спричинивши різке зростання кредитних ризиків. Руйнування інфраструктури та скорочення доходів змушують багатьох позичальників шукати вихід із фінансової кризи через механізми кредитних канікул та реструктуризації боргів. Ці інструменти дозволяють тимчасово зменшити навантаження, але вимагають чіткого розуміння їхніх правових особливостей.

Українське законодавство не містить прямого визначення кредитних канікул, тому основним регулятором виступає договірна згода сторін. Згідно із Цивільним кодексом, умови зобов'язань можуть змінюватися лише за взаємною домовленістю, що базується на рекомендаціях Національного банку щодо гнучкого підходу до клієнтів, чиї можливості погіршилися через війну.

Важливо розуміти, що відтермінування платежів не означає списання боргу, і відсотки за користування кредитом у більшості випадків продовжують нараховуватися. Законодавство надає окремі гарантії військовослужбовцям та їхнім сім'ям, забороняючи нарахування штрафних санкцій під час особливого періоду та передбачаючи можливість відстрочки з першого дня призову.

Для вирішення довгострокових проблем застосовується реструктуризація, яка передбачає зміну умов договору, продовження строку або перегляд графіка платежів. Інститут превентивної реструктуризації дозволяє боржнику домовитися з кредиторами ще до відкриття справи про банкрутство, що відповідає європейським стандартам та спрямоване на збереження економічно життєздатних підприємств.

Судова практика Верховного Суду формує баланс інтересів сторін, наголошуючи на необхідності підписання позичальником правил дострокового стягнення. Суди також обмежують нарахування процентів після закінчення строку кредитування та зменшують штрафні санкції, якщо вони є надмірними, враховуючи обставини воєнного стану.

Постанова Верховного Суду від 31 січня 2024 року забороняє стягнення неустойки за прострочення грошових зобов'язань під час воєнного стану та протягом 30 днів після його скасування. Це означає, що штрафи та пені за період з 24 лютого 2022 року підлягають списанню, що є важливим кроком у захисті прав позичальників.

Попри позитивні зміни, практика застосування цих інструментів залишається неоднорідною через різні підходи банків до оцінки платоспроможності. У майбутньому очікується гармонізація з правом ЄС та розширення процедур реструктуризації, що матиме вирішальне значення для стабільності банківської системи та економічного відновлення країни.