Мінімальна зарплата в Україні остаточно перестала виконувати свою головну функцію — бути базовим соціальним стандартом виживання. Цей показник сьогодні залишається найнижчим серед усіх порівнюваних країн Європи, що створює критичну ситуацію на ринку праці. Про це заявили представники Всеукраїнської профспілки під час Соцфоруму.

Наталія Землянська, голова профспілки виробничників, підприємців та трудових мігрантів, наголосила, що мінімальна зарплата має визначати здатність держави утримувати своє населення. Однак реальні цифри свідчать про зворотне: у Молдові цей базовий показник є приблизно вдвічі вищим, ніж в Україні.

Ключова проблема полягає не лише в низьких сумах, а й у тому, яку роль тепер відіграє ця виплата. Згідно з правилами, мінімальна зарплата має бути оплатою за просту, некваліфіковану працю. На практиці ж вона перетворилася на універсальний нижній поріг навіть для фахівців високого рівня.

Найяскравішим прикладом стала медична сфера. Системні проблеми з фінансуванням призвели до того, що кваліфікована медсестра з вищою категорією та стажем роботи понад 20 років сьогодні може отримувати близько 9 тисяч гривень. Це фактично дорівнює рівню мінімальної зарплати, що свідчить про тотальне знецінення професіоналізму.

Профспілки наголошують, що розмір мінімалки не має визначатися політичними торгами. За європейською практикою, вона повинна становити не менше 50% від середньої зарплати по країні, але в українських реаліях навіть цієї формули вже недостатньо.

Експертка застерегла, що якщо мінімальна зарплата не покриває базових ризиків, пов'язаних з війною, людина змушена обирати між тіньовою зайнятістю і виїздом за кордон. Ситуація з доходами населення вже переросла рамки звичайної соціальної проблеми.

Сьогодні це прямий виклик для демографії, ринку праці та майбутнього повоєнного відновлення України. Без гідної оплати праці країна ризикує втратити свої останні робочі кадри, що загрожує стабільності всього суспільства.