У законопроєкті нового Цивільного кодексу, який нещодавно пройшов перше читання у Верховній Раді, вилучено низку пропозицій, що викликали суспільний резонанс. Зокрема, з документа остаточно прибрали норму про дозвіл на укладання шлюбу з 14 років, а також скасували повну заборону на розлучення під час вагітності або у перший рік життя дитини.

Робота над цим документом тривала близько семи років, починаючи з 2019 року, і супроводжувалася активними громадськими обговореннями. Попри те, що ідея шлюбу з 14 років дійсно містилася у ранніх редакціях, її було відхилено ще на етапі консультацій із фахівцями та громадськістю. У фінальному тексті, ухваленому депутатами, зберігається чинна норма: реєстрація шлюбу з 16 років можлива лише за рішенням суду.

Значні зміни торкнулися й процедур розірвання шлюбу. Початкові обмеження, які забороняли розлучення у період вагітності дружини або першого року життя дитини, повністю виключені з тексту. Натомість переглянуто підхід до строків примирення подружжя: тепер вони диференційовані і можуть становити або шість місяців, або один місяць залежно від обставин.

Окремо варто зазначити, що з проєкту вилучено положення, яке зобов'язувало суд вживати заходів до примирення у випадках домашнього насильства. Це рішення спрямоване на захист жертв та прискорення судового процесу, коли мова йде про безпеку членів сім'ї. Питання додаткового захисту прав неповнолітніх у складних життєвих обставинах залишається предметом подальшого обговорення.

Щодо інших новел, то представник Верховної Ради підкреслив гендерну нейтральність норми щодо зміни прізвища після шлюбу, яка дозволяє будь-кому з подружжя змінити прізвище за згодою або за рішенням суду. Також спікер Руслан Стефанчук пояснив, що термін «доброзвичайність» замінює застарілу пострадянську конструкцію і відповідає європейським стандартам, зокрема boni mores, які діють у Німеччині, Франції та Нідерландах.

Новий Цивільний кодекс також вперше впровадить правила спростування поширеної в інтернеті неправдивої інформації та врегулює питання посмертного батьківства. Ці зміни мають на меті адаптацію українського законодавства до сучасних реалій та європейських правових стандартів.