Новий Закон про акціонерні товариства приніс українському бізнесу унікальну можливість самостійно обирати модель корпоративного управління. Зараз підприємства можуть обрати як класичну дворівневу систему, так і більш гнучку однорівневу модель, враховуючи власні потреби та обмеження законодавства.

Раніше в Україні обов'язково діяла дворівнева структура, де функції управління та контролю розділялися між виконавчим органом та наглядовою радою. Нові правила дозволяють компанії адаптувати свою структуру під конкретні умови, що є важливим кроком для розвитку малого та середнього бізнесу.

Фото до матеріалу: Олена Нусінова: новий закон дає бізнесу вибір між одно- та дворівневою системою управління

У дворівневій системі функції чітко розмежовані: виконавчі директори відповідають за операційну діяльність, а невиконавчі — за стратегію. Однорівнева ж модель поєднує всі ці функції в одному органі, що є радою директорів, яка складається з виконавчих та невиконавчих членів.

Важливо розуміти, що кількість незалежних директорів залежить від потреб компанії та вимог закону. Якщо у підприємстві менше десяти акціонерів, наявність незалежних директорів не є обов'язковою, але це може вплинути на інвестиційну привабливість бізнесу.

Експерт наголошує, що вибір моделі має базуватися на усвідомленні верхньорівневих цілей. Компанії повинні не просто дотримуватися літерального тексту закону, а комплексно підходити до питання балансу між залежними та незалежними членами ради, щоб зберегти об'єктивність у прийнятті рішень.

Нові положення також впроваджують відповідальність членів наглядової ради та ради директорів. Це змушує бізнес бути ще більш уважним до складу керівництва та забезпечення реальної незалежності думок при розробці стратегій розвитку.

Таким чином, український бізнес отримує інструмент для оптимізації власної структури. Головне завдання керівників — прогнозувати не лише стратегічні цілі, а й забезпечити незалежний підхід до прийняття рішень, що стане запорукою стійкого розвитку в майбутньому.