Оптимізм і контроль гніву можуть подовжити життя — що кажуть дослідження

Науковці дедалі частіше пов'язують емоційний стан із тривалістю життя — від рівня стресу до змін на клітинному рівні. На тривалість життя впливають різні чинники — від генетики до способу життя та доступу до медицини. Водночас усе більше досліджень свідчать: емоційний стан людини, зокрема оптимізм і здатність контролювати гнів, також відіграє важливу роль.

Показовим прикладом називають американського актора Діка Ван Дейка, який відзначив 100-річчя. Він пояснює своє довголіття позитивним мисленням, умінням уникати гніву та регулярною фізичною активністю — актор тренується щонайменше тричі на тиждень.

Зв'язок між психічним і фізичним здоров'ям давно досліджують науковці. Один із найвідоміших експериментів розпочався ще у 1930-х роках: тоді 678 молодих черниць написали автобіографії, які проаналізували через десятиліття разом із їхніми медичними даними. З'ясувалося, що жінки, які у молодості висловлювали більше позитивних емоцій, жили в середньому на 10 років довше.

Сучасні дослідження підтверджують ці висновки. Зокрема, у 2019 році британські вчені встановили, що оптимісти живуть на 11–15% довше за песимістів. Інше дослідження 2022 року, яке охопило близько 160 тисяч жінок різного походження, показало: більш оптимістичні учасниці частіше доживали до 90 років.

Причину такого впливу частково пояснює фізіологія. Гнів і хронічний стрес провокують викид гормонів, зокрема адреналіну та кортизолу. Навіть короткі емоційні сплески можуть негативно впливати на серцево-судинну систему, а тривалий стрес підвищує ризик інсульту, діабету другого типу та серцевих захворювань.

Крім того, дослідження показують, що стрес впливає і на клітинному рівні — через так звані теломери. Це захисні ділянки на кінцях хромосом, які з віком скорочуються. Хронічний стрес прискорює цей процес, що пов'язують із швидшим старінням організму. Натомість практики, які знижують рівень стресу, наприклад медитація, можуть позитивно впливати на стан клітин.

Важливо, що популярна ідея «випустити пар» через фізичні дії не завжди працює. Такі способи можуть лише продовжувати стресову реакцію організму. Натомість ефективнішими вважають спокійні методи — контроль дихання, йогу або інші практики розслаблення. Фахівці також радять приділяти увагу повсякденним звичкам: знаходити час для діяльності, яка приносить задоволення, бути більш усвідомленими та підтримувати емоційний баланс.