Україна
Програма «5-7-9»: як пільгові кредити рятували агросектор під час війни
Програма «Доступні кредити 5-7-9» трансформувалася з антиковідного інструменту в потужний механізм антивоєнної підтримки. За 2023 рік банки видали майже 160 млрд грн, з яких половину отримали аграрії для відновлення виробництва та збереження робочих місць.
Програма «Доступні кредити 5-7-9», яка стартувала у лютому 2020 року як інструмент інвестиційного кредитування, сьогодні стала ключовим елементом антикризової стратегії України. Спочатку вона була створена для підтримки бізнесу під час карантину, але згодом перетворилася на потужний механізм відновлення економіки у час війни. За перший рік роботи банки вже видали на програму 17 мільярдів гривень, і лідером серед позичальників одразу став аграрний сектор.
Згідно з даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, майже половина всіх пільгових кредитів отримали фермери та сільгосппідприємства. Держава запропонувала вигідні умови: компенсацію процентів під час обмежень, збільшення строку погашення та можливість поєднання з іншими фінансовими інструментами. Завдяки цій підтримці понад 200 тисяч українців змогли зберегти свої робочі місця.
Навіть під час ковідного періоду програма викликала дискусії серед банківських урядів. Деякі кредитори стверджували, що це спосіб легально зменшити витрати, проте державні банки та експерти доводили протилежне. Член правління Укрексімбанку Михайло Медко наголосив, що антикризовий пакет врятував багато підприємств від банкрутства, а рівень проблемної заборгованості партнерів Фонду розвитку підприємництва у 2021 році становив лише 0,2%.
Попри критику, програма зміцнила довіру між бізнесом та фінансовою системою. Малі підприємці навчилися готувати якісну звітність, а банкіри переглянули консервативні правила, щоб краще розуміти сезонні потреби сільського господарства. До початку повномасштабного вторгнення банки сумарно видали понад 88 мільярдів гривень за цією програмою, майже половину з яких отримали аграрії.
Після початку війни уряд екстрено розширив можливості програми, дозволивши бізнесу брати до 60 мільйонів гривень під нульовий відсоток. У квітні 2022 року механізми були ще більше адаптовані для закупівлі добрив та пального, що дозволило аграріям продовжити роботу навіть у умовах невизначеності. Низькі ставки кредитного навантаження допомогли підприємцям вистояти, сплачувати податки та зберігати персонал.
Від початку вторгнення до листопада 2023 року банки видали малому та середньому бізнесу майже 160 мільярдів гривень на антикризові та антивоєнні цілі. Аграрії залишаються основними позичальниками, оскільки налагоджена співпраця дозволяє швидко реагувати на виклики: проводити релокацію техніки, купувати нове обладнання та відновлювати знищені об'єкти.
Сьогодні позичальники мають додаткові можливості поєднувати державні програми з кредитами міжнародних фінансових організацій та грантами. Наприклад, існують програми компенсації створення садів та теплиць, а також гранти ООН на закупівлю обладнання. Ці інструменти дозволяють сільському господарству не лише виживати, а й розвиватися в нових реаліях.
Читайте також
- У Волинському агропромі галузі цьогоріч залучили майже 4 мільярди гривень кредитів
- Корпоративне управління: захист економіки чи форма для донорів?
- Збитки Укрпошти у першому кварталі 2026 року зросли через війну та економічну стагнацію
- Чому соціальний вплив та сталий розвиток є мастхевом для українських брендів
- Як автосервіси великих холдингів витримали 4 роки війни в Україні
Новини цього розділу
Як e-Tender запустив SPOT для термінових бізнес-закупівель
Друга хвиля заморозків на Рівненщині: загроза врожаю та заходи захисту
Кешбек на пальне продовжено до травня 2026 року
Туреччина пропонує 20-річну податкову пільгу для іноземців: що це означає для українців
Нафтогаз затвердив фіксований тариф на газ до 2027 року: скільки платитимуть українці
До 2026 року: чому українцям за кордоном варто терміново оцифрувати трудові книжки
У Кривому Розі розслідують збитки на 3,4 млн грн під час ремонту тепломереж
Народний депутат застеріг від «золотої лихоманки» в реформі НУШ
Освітяни знову на останньому місці: середня зарплата в березні 2026 року
Дніпрометиз-ТАС у першому кварталі 2026 року отримав збиток
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.