Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук дав офіційне пояснення щодо впровадження терміну «доброзвичайність» у проєкті нового Цивільного кодексу України. Ця норма, яка викликала хвилю обурення серед юристів та громадськості, на думку очільника парламенту, є заміною застарілого радянського поняття «моральні засади суспільства» на сучасний європейський стандарт boni mores.

За словами Стефанчука, новий термін запропонувала фахова філологічна група на чолі з правником Сергієм Головатим для адаптації законодавства до української мови. Він наголосив, що подібні норми вже діють у цивільному праві Німеччини, Франції та Нідерландів, а слово «доброзвичайність» логічно вписується в систему українських юридичних термінів, таких як «доброчесність».

Однак експерти «Центру дослідження законодавства України» застерігають, що заміна термінів може мати серйозні наслідки. На відміну від минулого, коли моральні засади були лише орієнтиром, у новому проєкті «доброзвичайність» може стати повноцінним джерелом права. Це дасть суддям широке поле для трактувань, що може вплинути на тривалість розлучень та інші цивільні справи.

Критики звертають увагу на конкретні статті проєкту, які викликають занепокоєння. Зокрема, стаття 1513 дозволяє суду застосовувати заходи для примирення подружжя, якщо це відповідає доброзвичайності, що фактично може збільшити термін розлучення. Також викликає питання стаття 114, яка дозволяє державним органам вимагати припинення роботи установ за порушення цього принципу, та положення про донорство органів.

Окрім того, активісти вказують на ризики дискримінації через статтю 317, де відмінності в правах можуть бути виправдані захистом доброзвичайності. Правозахисники стверджують, що розмитість критеріїв дозволяє підвести під цей пункт будь-які обставини, що суперечить європейським стандартам прав людини.

Наразі Верховна Рада готує законопроєкт №15150 до другого читання і закликає громадян надсилати свої зауваження на електронну пошту recodificationcivilcode@gmail.com. Авторами реформи заявлено бажання дерадянізувати законодавство та адаптувати його до сучасних технологій, хоча частина депутатів та правозахисників вважає, що окремі норми повертають Україну до радянських підходів.