Науковці Міжнародного інституту досліджень сільськогосподарських культур напівпосушливих тропіків (ICRISAT) отримали важливі результати у польових випробуваннях сорго. Дослідження довели, що врожайність зерна цієї культури можна зберегти на рівні повної норми, якщо внести лише 50% рекомендованої кількості азотних добрив. Це відкриття має значення для сільського господарства, де вартість хімікатів постійно зростає.

Азотні добрива залишаються однією з найбільших статей витрат у рослинництві, проте культури зазвичай використовують лише 30–40% внесеного азоту. Решта поживної речовини втрачається в довкілля, що створює екологічні проблеми та збільшує навантаження на ґрунт. Нове дослідження показує, що сорго здатне ефективно поглинати та перетворювати азот навіть при скороченні норм внесення.

Для досягнення таких висновків команда ICRISAT проаналізувала 186 різноманітних зразків сорго з генбанку протягом двох сезонів вирощування. Випробування проводились у трьох режимах азотного живлення: 0%, 50% і 100% від рекомендованої норми. Результати підтвердили, що при внесенні половини норми врожайність зерна була порівнянною з варіантом повного живлення.

Щоб зрозуміти генетичну основу такої ефективності, дослідники поєднали геном-асоціативний аналіз (GWAS) із секвенуванням РНК. Цей підхід дозволив ідентифікувати 1 369 геномних регіонів, асоційованих з ефективністю використання азоту, та виділити 10 ключових кандидатних генів. Ці гени регулюють процеси поглинання, транспортування та використання азоту в рослині.

Генеральний директор ICRISAT Хіманшу Патхак зазначив, що сільське господарство входить у фазу виробництва більше продуктів з меншими ресурсами. Інновація полягає не лише у економії добрив, а й у розробці «розумніших» культур через інтеграцію кількох шарів даних. Отримані генетичні інсайти дають точні точки входу для поліпшення сортів.

Для українських агровиробників ці результати можуть стати важливим інструментом адаптації до високих цін на добрива. Підвищення ефективності використання азоту дозволить зменшити залежність від хімічних внесень без втрати врожайності. Окрім сорго, отримані дані потенційно можна застосувати й до інших зернових культур, таких як рис, пшениця та кукурудза.