Україна наростила імпорт мінеральних добрив у першому кварталі 2026 року на 13%, досягнувши показника 1,178 млн тонн. Попри загальне зростання обсягів поставок, агросектор стикається з гострою структурною проблемою: значний надлишок азотних компонентів при критичному дефіциті комплексних NPK та фосфорних добрив. Ця диспропорція безпосередньо загрожує врожайності в поточному сезоні та економічній стабільності галузі.

Аналітики зазначають, що на 1 квітня 2026 року країні бракує щонайменше 100 тис. тонн комплексних добрив NPK та 70–80 тис. тонн фосфоровмісних. Ситуацію погіршують заборони на експорт фосфору з Китаю та логістичні труднощі, спричинені війною на Близькому Сході. Загалом калійних добрив імпортовано лише 27 тис. тонн, що є критично низьким показником.

Внутрішнє виробництво азотних добрив скоротилося до 20–50% від довоєнних рівнів через зростання цін на газ та енергетичну кризу. У сезоні 2025–2026 років вироблено лише 1,016 млн тонн аміачної селітри, майже вдвічі менше, ніж рік тому. Додаткові обмеження створюють безпекові заборони на перевалку вибухонебезпечних матеріалів у морських портах.

Заступник голови ВАР Денис Марчук наголошує, що повністю замінити аміачну селітру неможливо, але використання вапняково-аміачних сумішей може значно покращити перспективи врожаю. Експерти прогнозують, що дефіцит азотних добрив може призвести до втрати близько 20% потенційного врожаю та суттєвого скорочення валютних надходжень агросектору.

Аграріям, які ще не забезпечили себе ресурсами, радять діяти негайно. Варто шукати альтернативних постачальників фосфору з Марокко, Тунісу чи Польщі, а також домовлятися про резервні поставки з надійними дилерами. Часткова заміна аміачної селітри на карбамід або КАС може стати тимчасовим рішенням, особливо з урахуванням наявності карбаміду з Нігерії на ринку.

Впровадження технологій точного внесення добрив стає необхідною мірою в умовах дефіциту. Важливо вносити ресурси лише там, де це дійсно потрібно, уникаючи перевитрати на родючих ділянках. Це дозволить зекономити фінанси та зберегти обмежений ресурс для критичних потреб поля.