Суди не просто застосовують закони, а й самі творять право, формулюючи те, що ховається за нормами. Чи зважили розробники проєкту оновленого Цивільного кодексу на цей важливий досвід? На XV Міжнародному цивілістичному форумі виступив суддя Касаційного цивільного суду Василь Крат, який закликав звернути увагу на розбіжності між проєктом та реальністю правозастосування.

Спікер наголосив, що значною мірою сучасне обличчя приватного права, зокрема зобов'язального, було сформовано саме судовою практикою. До 2018 року в Україні не існувало таких доктрин, як contra factum proprium чи тлумачення на користь дійсності, але суди успішно впровадили ці принципи у життя.

Але проєкт нового кодексу містить багато концептуальних проблем. Наприклад, норма про тлумачення умов зобов'язання на користь дійсності фігурує у статті 710, проте спікер зазначив, що йдеться не про тлумачення договору як регулятора, а про тлумачення прав і обов'язків самого зобов'язання. Це принципово різні речі, які проєкт не враховує.

Окремою проблемою є стаття 724 проєкту про натуральне зобов'язання. У 2019 році об'єднана палата Касаційного цивільного суду вперше застосувала цю конструкцію, а у 2022 році розмежувала натуральне та задавнене зобов'язання. Проте проєкт цього важливого розмежування не відтворює, що створює плутанину у розумінні позовної давності.

Інші питання стосуються кваліфікації зобов'язань та моменту укладення договору. Зокрема, повернення до ідеї, що момент укладення договору визначається державною реєстрацією, є кроком назад. З 2010 року минуло багато часу, і підпорядковувати два юридичні факти державній реєстрації є надлишковим.

Також у проєкті зберігається давня проблема із торгами, яка не вирішує питань, артикульованих судовою практикою. Вимога про визнання торгів недійсними свого часу існувала в процесуальному кодексі, але не в матеріальному законі, і проєкт цю прогалину не заповнює.

Водночас є й норми, що відповідають усталеній практиці. Наприклад, частина 8 статті 761 закріплює пріоритет того, хто перший відступив право вимоги, що узгоджується з рішеннями Касаційного цивільного суду. Проте загальна картина свідчить про те, що проєкт потребує ретельного перегляду з урахуванням багаторічного судового досвіду.