Вчені з Техаського університету в Остіні розвіяли міф про повільне старіння поверхні Марса. Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature, доводить, що «шрами» на Червоній планеті — це сліди катастрофічних повеней. Масивні потоки води, що виникли через переповнені кратерні озера, вирізали глибокі долини за лічені тижні.

Раніше вчені вважали, що річкова ерозія на Марсі протікала так само повільно, як і на Землі. Однак аналіз 262 кратерів показав, що ситуація була зовсім іншою. Коли кількість води в кратерах перевищувала межі, вона проривалася назовні, створюючи потужні потоки, які формували сучасний рельєф планети.

Цей процес був надзвичайно швидким і масштабним. Деякі з цих кратерних озер містили обсяги рідини, порівнянні з морями на Землі. Коли вони переповнювалися, вода переносила величезні маси осадових порід, залишаючи після себе глибокі борозни та прірви, які ми бачимо сьогодні.

Відкриття здивувало науковців, адже воно змінює уявлення про історію планети. Марс, який зараз здається сухим і безжизнним, мільярди років тому був місцем, де рідка вода була поширена. Саме надлишок води викликав такі масштабні зміни ландшафту, що сьогодні важко уявити це без сліду.

Це перше дослідження, яке вивчає взаємодію сотень озер у контексті формування цілісного рельєфу Марса. Раніше кратери аналізували окремо, використовуючи дані супутників. Тепер науковці мають чітке розуміння того, як водні катастрофи визначили вигляд планети ще в давнину.