Масштабне генетичне дослідження DecodeME остаточно підтвердило біологічну природу синдрому хронічної втоми, ідентифікувавши вісім ділянок людського геному, що мають прямий зв'язок із розвитком цього захворювання. Це відкриття дає надію на створення нових методів діагностики та лікування для мільйонів людей по всьому світу.

У межах проєкту вчені проаналізували зразки ДНК понад 15 500 осіб з підтвердженим діагнозом міалгічного енцефаломієліту/синдрому хронічної втоми (МЕ/СХВ) та майже 260 000 здорових людей для порівняння. Результати аналізу охопили 43 гени, з яких 29 показали особливо тісний зв'язок із активністю в тканинах головного мозку.

Кріс Понтінг з Единбурзького університету зазначає, що виявлені гени демонструють підвищену активність саме в нервовій системі, що свідчить про її ключову участь у патології. Особливу увагу дослідники приділили гену RABGAP1L, який асоціюється з імунною відповіддю, що узгоджується з клінічними спостереженнями про виникнення симптомів після інфекційних захворювань.

Попри те, що статистика показує частіше захворювання серед жінок, дослідники не виявили різниці в генетичному ризику між статями, хоча хромосоми X та Y ще не були детально вивчені. Це відкриття є важливим кроком у визнанні МЕ/СХВ як серйозного медичного стану, а не психологічного розладу.

Захворювання вражає близько 67 мільйонів людей у світі, завдаючи величезних економічних збитків, проте довгий час залишалося недооціненим. Отримані дані створюють основу для пошуку цілеспрямованих терапій, хоча експерти наголошують на критичній необхідності збільшення фінансування подальших досліджень.

Наступні етапи роботи зосередяться на молекулярному аналізі восьми ключових регіонів геному, що може кардинально змінити уявлення про механізми розвитку синдрому хронічної втоми та відкрити нові шляхи для допомоги пацієнтам.