Китайський філософ Лао-цзи стверджував, що найкращий лідер — той, якого майже не помічають. Проте в нашому суспільстві часто панує думка, що лідер має бути яскравою та харизматичною особою, яка веде за собою інших. Справжнє лідерство ж полягає не в тому, щоб завжди бути першим, а в тому, щоб розвивати лідерські якості в інших людей. Своїми думками з приводу цього поділилася експертка Вікторія Штейнберг.

Вона наголосила, що лідер — це не обов'язково начальник чи людина номер один у компанії. Сучасні теорії менеджменту кажуть, що сьогодні лідер — це той, хто вміє збирати потрібну команду, розуміти її потреби і сприймати їх як власні. Така людина діє активно, завжди зберігаючи позитивний настрій і віру в успіх.

Головні риси справжнього лідера відомі, але саме їх варто постійно розвивати у собі. Насамперед це відповідальність — і це стосується як власного життя та здоров'я, так і рішень щодо роботи чи навчання. Також важливою є толерантність, адже робота в команді часто включає людей різних поколінь та з різними психологічними особливостями.

Психологічна гнучкість також має бути притаманна не тільки керівникам, а й усім лідерам. Основна складність тут полягає в тому, що до кожного члена команди мають бути свої підходи. Лідеру постійно потрібно виходити із зони комфорту та не боятися робити щось нове. Наприклад, якщо немає досвіду в організації заходу, варто дізнатися про це в інтернеті, подивитися, як це роблять інші, і попросити поради у досвідчених людей.

Саморозвиток є важливою рисою, що дозволяє постійно вдосконалюватися та напрацьовувати нові стилі лідерства. Важливою якістю сучасного лідера має бути емпатія — вміння відчувати емоційний зв'язок з людьми, бути щирим та співучасним. Загалом, сучасний лідер не завжди має багато говорити, але вміє створити атмосферу, у якій всі члени команди почуватимуться гідно та вільно.

Стати лідером можна не тільки тоді, коли людині дістається керівна посада. Розпочати можна й з малого — прикладати свої зусилля там, де вони допоможуть покращити ситуацію. Наприклад, проявити ініціативу задля відновлення захаращеного парку чи ремонту зламаних тренажерів у дворі. Такі виклики можуть стати тренажером лідерства, але приймати рішення за інших — це не лідерство, а нашкодження.

Лідер не вирішує проблеми за інших, а делегує задачі, аби всі члени команди мали змогу нести відповідальність за взяті на себе зобов'язання. Професій лідерства не існує, вони затребувані у бізнесі, політиці, креативних індустріях та на управлінських позиціях. Щоб розвивати ці якості, варто поспостерігати за собою, поступово ускладнювати задачі та ставити перед собою виклики. Не відкладати життя на потім — ще одна важлива риса, адже час має неабияку цінність для розвитку та руху вперед.