Процедура банкрутства — це складний правовий механізм, який має на меті або відновити платоспроможність боржника, або задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі. Ключовим інструментом для забезпечення справедливості в цій сфері є інститут визнання правочинів недійсними. Застосування цього механізму покликане запобігти виведенню активів та наданню переваг окремим боржникам, що порушує принцип рівності всіх учасників процедури.

Ініціювати оскарження правочину може як арбітражний керуючий, так і кредитор у межах справи про банкрутство. Суд має право визнати недійсними угоди або спростувати майнові дії боржника протягом трьох років, що передували відкриттю провадження. Це стосується дій, які порушують права кредиторів або роблять неможливим погашення боргу.

Серед основних причин для визнання угоди недійсною — відчуження майна за неринковими цінами або навантаження боржника новими зобов’язаннями, які призвели до його неплатоспроможності. Якщо суд визнає правочин недійсним, майновий стан боржника відновлюється, а незаконно відчужені активи повертаються до ліквідаційної маси для подальшого розподілу між кредиторами.

Судова практика вимагає ретельного встановлення обставин порушення прав. Важливими факторами є момент укладення угоди, статус контрагента та його зв'язок із боржником, а також ціна відчуження майна. Часто боржники намагаються відчужити майно, яке є основним джерелом їхнього доходу, або передавати його пов'язаним особам за символічну ціну.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 вересня 2022 року підкреслила, що фраудаторні правочини вчиняються з порушенням принципів доброчесності з метою приховування активів. Будь-яка угода, вчинена боржником у період настання зобов'язання з погашення боргу, може бути піддана сумніву через презумпцію недобросовісності.

Для успішного захисту інтересів кредиторів необхідно підготувати якісну доказову базу, яка зв'язує вчинену угоду з невиконаним зобов'язанням. Ключем до перемоги в суді є чітка демонстрація того, як спірний правочин призвів до неможливості погашення боргу або порушення рівності кредиторів. Якість аргументів та логічна послідовність викладених фактів визначають результат розгляду заяви.